Харківська громадська бібліотека
У 1883 році вирішилося питання про організацію Харківської громадської бібліотеки, яка стала правонаступницею Харківської губернської публічної бібліотеки. Урочисте відкриття просвітницької установи відбулося 8 жовтня 1886 року в приміщенні Харківської міської думи. Фонд налічував 1,7 тис. примірників. Власну будівлю за проектом видатного українського архітектора О. М. Бекетова книгозбірня отримала у 1901 році і з цього часу стає відомою не лише в країні, але й за її межами.
Дати подані за старим стилем, крім дати відновлення у 1886 р. як Харківської громадської бібліотеки.
Створено виконавчо-організаційну комісію (або комітет) засновників Громадської бібліотеки.
У складі комісії під головуванням професора Харківського університету М. М. Бекетова були чиновник О. О. Гурський, відома ентузіастка народної освіти Х. Д. Алчевська, професор Ветеринарного інституту П. А. Гордєєв, громадський діяч, публіцист,
16 червня 1884
Затверджено статут ХГБ.
МВС затвердило статут ХГБ, розроблений на підставі «Временных правил по отношению к открытию и содержанию публичных библиотек», що увійшли до ст. 175 «Устава о цензуре и печати».
11 вересня 1885
Відбулися збори організаторів ХГБ під головуванням Харківського губернатора барона О. О. Ікскуля фон Гильденбандта.
У доповіді секретаря Губернського статистичного комітету В. І. Касперова «К вопросу о Харьковской общественной библиотеке» йшлося про можливість передачі Громадській бібліотеці фонду ХПБ, що зберігався у Дворянському зібранні.
28 вересня 1885
Відбулися перші загальні збори членів ХГБ під головуванням професора М. М. Бекетова.
На зборах, що проводилися у залі Харківської міської думи, було обрано перше Правління ХГБ.
17 січня 1886
Звернення Правління ХГБ до Харківського губернатора.
Правління ХГБ звернулося до Харківського губернатора з проханням передати залишки фінансових коштів ХПБ, що зберігалися у харківській конторі Державного банку.
2-ге півріччя 1886
Вийшов друком «Первый каталог Харьковской общественной библиотеки».
Розпочато комплектування фонду ХГБ вітчизняними описами винаходів – «Сводами привилегий».
Нині у фонді Бібліотеки зберігається це видання за період з 1887 до 1916 рр.
6 березня 1887
Надання ХГБ за рішенням міської влади нового приміщення у будинку Харківського міського купецького банку. Читати далі: Бібліотека у 1887 році
Вийшло друком видання «Первый год Харьковской общественной библиотеки», підготовлене членом Правління ХГБ Ф. А. Павловським.
серпень-вересень 1888
Підтримка ХГБ харківською владою та громадськістю.
У відповідь на звернення Правління ХГБ Міська дума прийняла рішення (22 серпня) про надання Бібліотеці 500 крб разової допомоги та 4500 крб на оплату приміщення протягом 1888 – 1890 рр.
Введено форматно-порядкову розстановку фонду ХГБ (застосовується й нині).
22 серпня 1889
Постанова Харківської міської думи про асигнування коштів на оплату нового приміщення для ХГБ.
Харківська влада прийняла рішення про надання ХГБ 1500 крб щороку для оплати протягом трьох років найманого приміщення замість безкоштовного в будівлі Купецького банку.
Видано «Каталог Харьковской общественной библиотеки».
Каталог, надрукований накладом 1200 прим., містив описи 12 тис. назв книг. За пропозицією Д. І. Багалія у каталозі було виділено «місцевий відділ» – книги про Харків і губернію.
7 травня 1891
МВС затвердило зміни до Статуту ХГБ.
Зміни стосувалися виборів членів Правління, яке обиралося терміном на три роки у складі дев’яти осіб.
19 січня 1893
Харківська міська дума прийняла рішення про надання ХГБ грошової допомоги у 2500 крб щороку протягом наступних шести років.
червень 1893
До ХГБ надійшло одне з найбільших приватних зібрань Харкова – бібліотека відомого письменника Г. П. Данилевського.
19 січня 1894
Головою Правління ХГБ обрано відомого вченого-історика та громадського діяча, професора Харківського університету Д. І. Багалія.
Д. І. Багалій беззмінно очолював Правління ХГБ протягом 13 років і зробив значний внесок у розвиток Бібліотеки.
ХГБ взяла участь у Виставці культурно-просвітницьких організацій та установ країни у м. Нижній Новгород.
20 березня 1895
Відкрито журнальний абонемент у структурі абонемента І розряду.
За користування поточними періодичними виданнями підписчики І та ІІ розрядів вносили щомісячну доплату, що дозволило Бібліотеці передплачувати періодичні видання.
8 грудня 1896
Відбулися урочисті збори членів Бібліотеки та представників громадськості з нагоди 10-річчя з дня відкриття ХГБ. Урочисті збори відбулися у Харківській міській думі.
Голова Правління ХГБ професор Д. І. Багалій у промові «О просветительном значении Харьковской общественной библиотеки» відзначав, що ХГБ за обсягом фонду (62966 томів книг і журналів) посідає п’яте місце серед провінційних публічних бібліотек країни.
6 січня 1897
Відбулися загальні збори членів ХГБ.
Відбулися загальні збори членів ХГБ з нагоди надання 15000 крб державної субсидії для будівництва бібліотечної будівлі.
Розпочалося створення генерального алфавітного каталогу за старопруською системою книгоопису.
13 квітня 1898
Впроваджено нову систему реєстрації книг на абонементі ХГБ.
16 травня 1899
Урочисте закладення будівлі ХГБ.
Подія відбулася за участю харківського губернатора Г. А. Тобізена, ректора університету М. М. Алексєєнка, голови Правління ХГБ професора Д. І. Багалія, членів Правління, представників Харківської міської управи та громадськості міста.
Правління ХГБ звернулося до Головного управління у справах друку щодо отримання безплатного примірника всіх видань, що виходять друком у країні.
28 січня 1901
Відбулося урочисте освячення нової будівлі ХГБ.
На урочистостях були присутні Харківський губернатор Г. А. Тобізен, міський голова професор А. К. Погорелко та колишній голова І. Т. Голенищев-Кутузов, член губернської земської управи Г. М. Линтварьов та численні діячі Бібліотеки, Читати далі: Бібліотека у 1901 році
ХГБ взяла участь у Виставці з народної освіти у Курську.
Перший філіал ХГБ представив на Виставці матеріали про свою діяльність.
20 березня 1902
Правління ХГБ схвалило проект Л. Б. Хавкіної про організацію музичного відділу у Бібліотеці.
21 серпня 1902
У читальному залі ХГБ відбувся концерт капели кобзарів Лівобережжя під керівництвом Гната Хоткевича.
Концерт кобзарів, який мав великий успіх та значення для історії кобзарства, відбувся у межах засідання етнографічної секції ХІІ Археологічного з’їзду, що проводилося у приміщенні ХГБ.
8 січня 1903
У ХГБ відкрито музичний відділ з нотним абонементом.
Організація музичного відділу з нотним абонементом у ХГБ стала першим досвідом серед вітчизняних громадських бібліотек. Ця подія сприяла закладенню основ музичного просвітництва як напряму бібліотечної роботи.
Вийшла друком книга члена Правління ХГБ, завідуючої музичним відділом Л. Б. Хавкіної «Библиотеки, их организация и техника».
січень 1904
Представник ХГБ Л. Б. Хавкіна взяла участь у роботі ІІІ Всеросійського з’їзду діячів з технічної та професійної освіти.
Правління ХГБ працювало над розкриттям частини фонду мовами національностей, які мешкали у Харкові.
Вийшов друком «Каталог Харьковской общественной библиотеки. Книжные и журнальные статьи о евреях и еврействе», підготовлений комісією відділу «Hebraica et Judaica».
Правління прийняло рішення про виділення видань українською та литовською мовами, а також відділу «Polonica» в каталогах, що розкривали фонди абонементів.
У філіалі ХГБ засновано «Технічний відділ імені П. П. Ріццоні І філіального відділення».
Запроваджено консультаційно-бібліографічну допомоги читачам членами Правління ХГБ.
Професори В. Я. Данилевський та О. П. Грузинцев склали графік бібліографічного обслуговування читачів Бібліотеки. Розпочато роботу з підготовки каталогу журнальних статей.
Розвивається методична діяльність ХГБ.
Бібліотека надала консультаційну допомогу з питань організації та методики бібліотечної справи на замовлення Чернігівської, Вовчанської, Владикавказької, Катеринбурзької, Оренбурзької бібліотек, Ліги освіти, Товариства бібліотекознавства (Санкт-Петербург), редакції журналу «Ежегодник внешкольного образования», Міжнародного бібліографічного інституту (Брюссель).
жовтень 1909
ХГБ отримала допомогу від місцевої влади.
Харківське міське управління надало субсидію 6000 крб на розвиток ХГБ та 1500 крб на оплату електрики.
Протягом наступного року міське управління виділило Бібліотеці 6800 крб, (у т. ч. для купівлі книг українською та польською мовами – 147 крб), Харківський комітет тверезості – 84 крб.
ХГБ взяла участь у роботі Єврейського історико-етнографічного товариства.
Представники відділу «Hebraica et Judaica» стали членами Товариства, завдяки цьому ХГБ безоплатно одержувала його видання.
1 – 7 червня 1911
Участь ХГБ у роботі І Всеросійського з’їзду з бібліотечної справи (Санкт-Петербург).
ХГБ представила експозицію про свою діяльність – діаграми, фотографії, видання, статті, документи з фонду відділу бібліотекознавства та 90 папок з діловодства вітчизняних та іноземних книгозбірень.
Розпочато роботи з облаштування трьох верхніх поверхів книгосховища ХГБ.
Ці роботи проводилися за благодійні кошти, що надійшли від вдови Б. Г. Філонова. Також харківська міська влада сприяла отриманню Бібліотекою позики у сумі 4860 крб зі страхового капіталу Губернського земства з виплатою відсотків за рахунок Харківської міської управи.
ХГБ одержала на свій розвиток від Харківської міської управи найбільшу суму (9806 крб) серед просвітницьких установ Харкова.
У Бібліотеці запроваджено безплатні абонементи студентам, слухачкам вищих жіночих курсів Товариства трудящих жінок, дітям батьків-воїнів, для лазаретів Харкова.
січень 1914
ХГБ надіслала до Товариства бібліотекознавства (Петроград) інформацію про свою діяльність для представлення на Міжнародній виставці з друкарської справи та графіки, що відбулася у Лейпцигу (Німеччина) у травні 1914 р.
Українська комісія під керівництвом Гната Хоткевича підготувала доповнений випуск Каталогу книг українською мовою ХГБ.
Каталог (машинопис) містив відомості про 758 назв книжкових видань. Вийшов друком у 1918 р. (до нашого часу примірник не зберігся).
У ХГБ створено генеральний алфавітний каталог нотних видань.
26 вересня 1916
Відбулися загальні збори ХГБ з нагоди 30-річчя з дня відкриття.
Було обговорено доповіді Л. Б. Хавкіної «Пути к дальнейшему развитию библиотеки», О. А. Богомолова «Помощь библиотеки в деле самообразования», О. А. Дідрихсона «Русское библиотечное общество и его назначение для библиотечного дела в Харькове». Прийнято рішення про організацію довідкового відділу, створення книжкового ядра Бібліотеки, виділення фонду активного попиту, розробку планів читання тощо.