Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка Заснована у 1830 році
Історія бібліотеки
Персоналії
Меню Закрыть

Піклувальники, завідувачі та перші бібліотекарі харківської губернської публічної бібліотеки

Біля витоків заснування першої в місті публічної бібліотеки – Харківської губернської публічної бібліотеки (ХГПБ, з 1886 р. – Харківська громадська бібліотека, з 1930 р. Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, ХДНБ), стояла плеяда державних службовців, вчених, громадських діячів та діячів науки і культури першої половини ХІХ ст. Коло осіб, які займалися її організацією був обумовлений директивно-розпорядчим порядком відкриття книгозбірні. До складу комітету піклувальників рекомендувалося включати: губернатора, губернського очільника дворянства, директорів навчальних закладів, дворян і купців. Комітет мав займатися пошуком джерел фінансування, комплектуванням, матеріально-технічним та кадровим забезпеченням бібліотеки. Його склад міг змінюватися, але організаційно-управлінський характер роботи залишався незмінним, як і загальне керівництво чинним губернатором.

Перші бібліотекарі

Михайло Іванович Каховський
(1788–1840)

Головою комітету піклувальників ХГПБ згідно з циркуляром міністра внутрішніх справ № 777 від 5.07.1830 р. «О заведении в губерниях публичных библиотек для чтения» було призначено Слобідсько-Українського губернатора (з 1829 по 1833 рр.), дійсного статського радника Михайла Івановича Каховського. Він походив з польської дворянської родини, перебував на військовій службі, брав участь у багатьох військових походах у період з 1806 по 1814 рр., за що мав численні військові нагороди та відзнаки, був володарем золотої шпаги за хоробрість.

М.І.Каховський займався організаційною і розпорядчою діяльністю комітету, утвореного в серпні 1830 р. на підставі власного циркуляру № 12576. Керував діяльністю комітету, що опікувався питаннями пошуку приміщення для ХГПБ, виготовлення штампу, призначення завідувачів, бібліотекарів тощо. Особисто контролював збір пожертв на користь книгозбірні, про що доповідав міністру внутрішніх справ; підготував пропозиції про відкриття книгозбірні згідно з правилами Імператорської публічної бібліотеки (тепер Російська національна бібліотека) та розміщення її в будівлі харківського дворянського депутатського зібрання (далі дворянське зібрання).

У липні 1833 р. Михайло Іванович отримав дозвіл на відкриття ХГПБ, яке відбулося 6 грудня (за старим стилем) того ж року.

Перші бібліотекарі

Андрій Федорович Квітка
(1775–1844)

Виконавцем губернаторських розпоряджень та заступником голови комітету став державний і громадський діяч, дійсний статський радник Андрій Федорович Квітка, з 1831 р. – очільник Слобідсько-Українського дворянства, з 1835 р. – сенатор, таємний радник. Виходець зі славетного українського роду Квіток, змалечку був зарахований до військової служби, пішов у відставку у чині прем’єр-майору. Мав численні військові та державні нагороди.

Разом з головою А. Ф. Квітка організовував засідання комітету, на яких вирішувалися нагальні питання, пов’язані з відкриттям бібліотеки. На перших зборах було вирішено розпочати пошук благодійних коштів та книг, запровадивши збір підписів на добровільні пожертви. Також обрано кореспондентів для стягнення грошей з підписників та заведено книгу для запису жертводавців.

Крім того, Андрій Федорович надіслав 470 циркулярних листів до державних, громадських діячів, дворян та купців. Завдяки цим заходам зібрано значну суму – близько 9000 крб. та 400 прим. книг, карт, рукописів, періодичних видань. А. Ф. Квітка звітував губернатору про зібрані пожертви, після відкриття ХГПБ разом з ним затверджував звіти про роботу та брав участь у її діяльності. Подарував книги з власної бібліотеки, серед яких праця І. Г. Юста «Существенное изображение естества народных обществ и различных законов» (Санкт-Петербург, 1802). Сьогодні видання з гербовою печаткою і кріпосною позначкою розстановки у шафі ХГПБ зберігається в фондах Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (ЦНБ ХНУ).

Серед членів комітету були віце-губернатори. На час заснування книгозбірні цю посаду обіймав колезький і статський радник Степан Федорович Паскевич (1785–1840), полковник у відставці, учасник Вітчизняної війни 1812 р., нагороджений численними військовими нагородами, відзнаками та золотою шпагою за хоробрість. З липня 1831 р. – на державній службі у Тамбовській губернії, з 1837 р. – член ради міністра внутрішніх справ. Його наступниками у комітеті піклувальників бібліотеки були віце-губернатори – колезький радник Ігнатій Васильович Безкоровайний (?–1877) та статський радник Борис Іванович Пестель. І. В. Безкоровайний у 1832 р. як виконуючий обов’язки губернатора, контролював збір пожертв на користь ХГПБ, чим активізував діяльність комітету з отримання грошей підписників (відношення № 9834 від 30.06.1832 р. до губернського очільника дворянства А. Ф. Квітки). Б. І. Пестель у липні 1834 р. повідомив А. Ф. Квітці про перепідпорядкування бібліотеки та щорічне надсилання каталогів і звітів Міністерству народної просвіти (МНП).

Завідування бібліотекою було доручено міському голові Антону Васильовичу Мотузкову (1781– після 1835 р.) та вченому, професору Харківського імператорського університету (далі університет), надвірному раднику, громадському діячу Матвію Андрійовичу Байкову (1800 – 1849). А. В. Мотузков, купець третьої гільдії, обирався совісним суддею, ритманом, двічі бургомістром, двічі очолював харківське самоврядування (1829–1834), боровся з холерною епідемією 1830–1831 років. Жертвував на потреби нужденних значні суми грошей під час неврожаю і голоду 1833 р., активно сприяв пошуку коштів на відкриття ХГПБ.

М. А. Байков походив з родини титулярного радника, після завершення навчання на фізико-математичному факультеті університету викладав математичні науки в Харківському інституті шляхетних дівчат. Матвій Андрійович також долучався до боротьби з епідемією холери – входив до піклувальної комісії з питань забезпечення продуктами харчування населення. Спільно з іншими членами комітету розшукував кошти на відкриття ХГПБ, за прикладом А. Ф. Квітки дарував книги з власної бібліотеки. У науково-дослідному відділі рідкісних видань і рукописів ХДНБ зберігається видання А.-Р. Лесажа «Жилблаз де Сантиллана» (Санкт-Петербург, 1819) з відбитком печатки М. А. Байкова. З серпня 1832 р. проживав в Санкт-Петербурзі, де став першим директором удільного землеробського училища, пізніше дійсним статським радником.

Ще до відкриття книгозбірні було призначено бібліотекаря – секретаря дворянського зібрання Олександра Івановича Тихоцького (1805 – після 1838 р.), який походив з дворянської родини та після завершення навчання на юридичному факультеті університету розпочав службу у дворянському зібранні. Від харківського купецтва отримував платню у розмірі 300 крб на рік як бібліотекар та кошти на заснування книгозбірні, наприклад у листопаді 1832 р. – 1028 крб сріблом. Також О. І. Тихоцький розпочав формування фонду, здійснюючи прийом видань, подарованих благодійниками, представниками місцевої інтелігенції та громадськості. Серед них громадський діяч, вчений, ініціатор відкриття першого в Харкові університету Василь Назарович Каразін, який передав книги, карти і рукописи, а також «Благонамеренный журнал». Сьогодні сьома частина цього часопису на 1819 рік, видана у Санкт-Петербурзі з дарчим написом Василя Назаровича, гербовою печаткою і кріпосною позначкою розстановки у шафі ХГПБ зберігається в фондах ЦНБ ХНУ.  У жовтні 1833 р. Олександр Іванович переведений на службу до Одеси, де на посаді колезького секретаря, титулярного радника виконував обов’язки чиновника для особливих доручень.

Перші бібліотекарі

Василь Назарович Каразін
(1773–1842)

Перші бібліотекарі

Ізмаїл Іванович Срезневський
(1812–1880)

Його наступником з жовтня 1833 р. став колезький секретар дворянського зібрання Ізмаїл Іванович Срезневський у майбутньому відомий філолог-славіст, етнограф, палеограф, письменник, академік Петербурзької Академії наук, який походив з родини титулярного та надвірного радника, вихідця з духовенства, професора університету Івана Овсійовича Срезневського. Після завершення навчання і отримання ступеня кандидата наук з 1829 р. працював у дворянському зібранні, у совісному суді, а також займався приватною педагогічною практикою. Помічником бібліотекаря був колезький реєстратор Корольов, імовірно – Андрій Захарович Корольов, який у 1837–1842 рр. служив в земському суді губернським, пізніше колезьким секретарем. Ізмаїл Іванович прийняв у О. І. Тихоцького книжковий фонд, склав доповідну записку про можливість отримання безкоштовних видань, повідомив про відкриття книгозбірні, в т. ч. кореспондентам, які збирали добровільні пожертви.
Серед його обов’язків, відповідно до «Оснований, на которых вообще учреждаются в губернских и уездных городах России публичные библиотеки для чтения» (1834), розробленим МНП були: збереження фонду, ведення «шнурових» книг, передплата та отримання видань, обслуговування читачів, нагляд за чистотою та порядком у книгозбірні, надання відомостей про роботу та показників до річного звіту за відповідною формою. Чернетки звітів ХГПБ за 1836–1838 рр. укладені І.І.Срезневським зберігаються в Державному архіві Харківської області. Ізмаїл Іванович автор першого каталогу бібліотеки – «Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке» (Харків, 1834), в якому видання були подані за розробленою ним системою класифікації. Групування здійснене за 10 розділами, кожний з яких позначався літерним індексом, що відповідав першим десяти літерам російського алфавіту. Їх використання дозволило укладачу виділити комплекси наук, окремі наукові дисципліни і жанри художньої літератури, а обраний принцип десятковості та вдале поєднання букв і цифр при індексації були гідно оцінені майбутніми бібліографознавцями. І.І.Срезневський для передачі фонду ХГПБ довідковій конторі у березні–квітні 1836 р. також склав опис книг згідно з рішенням комітету і розробленого положення.

До комітету піклувальників з 1832 р. по 1838 рр. входив совісний суддя  Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, військовий, державний, громадський діяч, письменник, журналіст, колезький асесор, кавалер багатьох орденів, у майбутньому надвірний радник (1837 р.), брат А. Ф. Квітки. Він неодноразово обирався очільником харківського повітового і губернського дворянства, совісним суддею, був ініціатором відкриття та членом ради інституту шляхетних дівчат, засновником кадетського корпусу, директором театру у Харкові, головою Товариства доброчинності, одним з перших видавців журналу «Український Вісник». Зберігав документи і кошти ХГПБ, займався передплатою періодичних видань, звітував комітету про витрати. У 1838 р. відмовився від виконання обов’язків члена комітету піклувальників у зв’язку з сімейними обставинами, з 1840 р. обраний головою палати кримінального суду.

Перші бібліотекарі

Григорій Федорович
Квітка-Основ’яненко

(1778–1843)

В 1833 р. серед членів комітету були колезький асесор, радник в казенній палаті Слобідсько-Української губернії Валеріан Степанович Знобішин, у майбутньому надвірний радник (з 1853 р.) та колезькій асесор Яків Іванович Кашинцов, голова харківської палати цивільного суду, з 1836 р. – тимчасового відділення губернського правління, надвірний радник, кавалер багатьох орденів і нагород. Звіти про роботу ХГПБ за 1836–1838 рр. містять відомості про Я. І. Кашинцова.

Перші бібліотекарі

Петро Іванович Трубецький
(1798–1871)

Другим головою комітету став Петро Іванович Трубецький, призначений у листопаді 1833 р. Слобідсько-Українським (з 1835 р. – Харківським) губернатором, з 1834 р. – військовим губернатором. Він походив з князівського роду, був видатним військовим та державним діячем, кавалером багатьох орденів, володарем золотої шаблі за хоробрість. Наприкінці 1837 р. переведений до Смоленської губернії, пізніше сенатор (з 1849 р.), таємний радник (з 1866 р.). У цей період обіймав посаду віце-губернатора (з 1835 по 1837 рр.) Дмитро Сергійович Крилов, військовий діяч, володар золотої шаблі за хоробрість, дійсний статський радник (з 1841 р.), Рязанський цивільний губернатор. У 1838 р. він, як голова казенної палати та виконуючий обов’язки цивільного губернатора надсилав звіт про роботу ХПБ за 1837 р.

Петро Іванович опікувався діяльністю бібліотеки: сприяв передачі книг та журналів, отриманих від МНП та окремих осіб; встановлював режим роботи книгозбірні; затверджував звіти, які надсилалися до міністерства. У першій половині 1836 р. узгодив передачу фонду бібліотеки приватним особам – засновникам довідкової контори, серед яких був літератор Вадим Васильович Пассек; депутат дворянства Вовчанського повіту, майор, у майбутньому голова цивільної палати, вовчанський очільник дворянства (з 1841 р.), надвірний радник (з 1844 р.), дійсний статський радник (з 1858 р.) Григорій Дмитрович Колокольцев (1803–1871) та радник комерції, купець першої гільдії, спадковий почесний громадянин і відомий меценат Кузьма Микитович Кузін.

Перші бібліотекарі

Вадим Васильович Пассек
(1808–1842)

Згідно з положення про передачу, затвердженого комітетом, довідкова контора повинна була сплачувати всі витрати на утримання бібліотеки, враховуючи рахунки на освітлення, опалення та платню обслуговуючому персоналу; отримувати від комітету нові надходження літератури; забезпечувати вільний доступ до бібліотеки три дні на тиждень, доходи від абонентської плати за користування книгами в інші дні розподіляти між конторою і комітетом.

Заступником голови комітету з 1835 р. був виконуючий обов’язки губернського очільника дворянства Максим Максимович Ковалевський (1787–1864), який неодноразово обирався харківським повітовим очільником дворянства і походив зі шляхетної польської родини, полковник, учасник військових походів 1811–1815 рр., за які мав численні нагороди. У цей період завідування бібліотекою здійснювали виконуючі обовязки міських голів, купці третьої гільдії – Дмитро Данилович Ковальов і Федір Васильович Базилевський (1781– ?), їх прізвища вказані у чернетках звітів ХГПБ.

Перші бібліотекарі

Василь Олександрович Шереметьєв
(1795–1862)

Наступним головою комітету піклувальників, згідно з чернеткою звіту про роботу за 1838 р., був Василь Олександрович Шереметьєв, очільник Харківської губернії у 1838–1839 рр. Виходець з графського роду, військовий і державний діяч, ротмістр гвардії, камергер, дійсний таємний радник (з 1857 р.), Чернігівський, Санкт-Петербурзький цивільний губернатор, товариш міністра юстиції, член державної ради.

До комітету також входили: голова палати кримінального суду (з 1831 по 1833 рр.), полковник Михайло Степанович Веселовський; совісний суддя (з 1829 по 1830 рр.), колезький асесор Аполлінарій Львович Шагаров; губернські прокурори (1831–1833 р.) – колезький асесор Всеволод Нікандрович Жадовський та надвірний радник Лев Олександрович Матафтін; повітові очільники дворянства; ректор університету (з 1830 по 1833 рр.), ординарний професор хірургії Микола Іванович Єллінський; директор гімназії та інші представники міського купецтва.

У зв’язку із тим, що до МНП після 1839 р. не надходили звіти ХГПБ, наступний голова комітету – цивільний губернатор Андріан Прокопович Устимович (?–1851), який обіймав посаду з лютого 1839 р. по листопад 1840 р., ініціював розшук майна бібліотеки, що згодом був кваліфікований як справа про розтрату. А. П. Устимович, дійсний статський радник, кавалер багатьох орденів, надсилав до МНП підтвердження про отримані для бібліотеки книги. Пізніше очолив Курську губернію.

Перші бібліотекарі
Микола Іванович Єллінський (1796–1855)
Перші бібліотекарі

Сергій Миколайович Муханов
(1796–1858)

Завершив справу про розшук майна губернатор (з 1840 по 1849 рр.), генерал-майор, дійсний статський радник Сергій Миколайович Муханов, у подальшому очільник Орловської губернії, таємний радник, мав чисельні військові нагороди та почесні відзнаки. Він наказав власнику довідкової контори Оресту Романовичу Биковському, підпоручику артилерії, колишньому слідчому приставу з цивільних справ повернути бібліотеку до дворянського зібрання. Обов’язки бібліотекаря в цей час починає виконувати чиновник дворянського зібрання, колезький реєстратор Микола Федорович Антонов (1818 – після 1868 р.). Він походив з дворянської родини комісіонера 9 класу, у майбутньому столоначальник і титулярний радник.

З 1858 р., коли посаду губернського очільника дворянства обіймає випускник Імператорського училища правознавства, камергер, дійсний статський радник, Олександр Миколайович Бахметьєв (?–1881), у майбутньому почесний член ради Петроградських дитячих притулків, ХГПБ приділяється значна увага. Було виділено окрему, простору кімнату у будівлі дворянського зібрання, придбано дві шафи додатково до наявних шести та бібліотекарю призначено платню у розмірі 60 крб. М. Ф. Антонов протягом 1859–1865 рр. разом з секретарем дворянства, титулярним радником Олександром Іллічем Яворським (1828–1881), випускником першої харківської гімназії, кандидатом університету, упорядкували книги, результатом чого стала підготовка рукописного каталогу ХГПБ (1865).
Перші бібліотекарі

Григорій Петрович Данилевський
(1829–1890)

Після листопада 1864 р. книгозбірня припинила бути публічною і загальнодоступною для населення, у зв’язку із реєстрацією у Міністерстві внутрішніх справ як бібліотека Харківського дворянського депутатського зібрання. При цьому у довідкових виданнях другої пол. ХІХ ст. – поч. ХХ ст. продовжували подаватися відомості про обсяги фондів ХГПБ. Громадський діяч, відомий письменник Григорій Петрович Данилевський є першим історіографом книгозбірні, чия праця, «Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования» стала джерелом для подальших досліджень. Остаточна доля бібліотеки була вирішена після розподілу книжкового фонду між Харківською громадською бібліотекою і бібліотекою університету.
Джерела
  1. ГАХО. Ф. 14. Оп. 11. Дело 2. Л. 33 об.-35.
  1. Байков Матвей Андреевич // Русский биографический словарь. Санкт-Петербург, 1900. С. 122
  2. Байков Матвей Андреевич // Энциклопедический словарь Т. II ф. Санкт-Петербург, 1891. С.718
  3. [Некролог Матвею Андреевичу Байкову] / Е. Р-т. // Северная пчела. № 42 (24 февр.). С. 165–166. Электрон. аналог: URL: https://bit.ly/2WYT4by.
  4. Пісоцька М. Е, Трубавіна І. М. Байков Матвій Андрійович (1800–1849) // Педагогічна Харківщина : довідник. Харків, 1997. С.10
  5. Страницы истории развития геометрии и кафедры геометрии Харьковского государственного университета / М-во высш. образования; Харьк. гос. ун-т. Харьков, 1996. URL: http://www.univer.omsk.su/omsk-old/Sci/HkGS/hkgs1.htm.
  6. Тихомандрицкий М.А. Байков Матвей Андреевич // Физико-математический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905) / под ред. И. П. Осипова, Д. И. Багалея. Харьков. 1908. С.14–15.
  1. Жукова Ю. В. Публичные библиотеки в провинциальных городах Российской империи: местные проекты 1830–1833 гг. // Библиотека в контексте истории: материалы 5-й междунар. науч. конф. (21–23 окт. 2003 г., Москва) / Рос. гос. б-ка. Москва : Пашков дом, 2003. С. 157–164.
  2. Записки генерала Каховского о походе во Францию в 1814 году / Сообщ. Б.В. Каховский // Русская старина. 1914. Т. 157. № 2. С. 444. Электрон. аналог : URL : https://bit.ly/32mtrUS
  3. Каховський Михайло Іванович [1788 – 1840 (?)] : військовий і державний діяч // Почесні члени Харківського університету : біогр. довід. / [редкол.: В. С. Бакіров (голов. ред.) та ін.]. Харків, 2015. С. 131–132 : портр.
  4. Мягков М. Полководцы 1812 года. Книга 1. Михаил Кутузов, Михаил Барклай-де-Толли, Петр Багратион, Петр Витгенштейн, Алексей Аракчеев, Фердинанд Винцингероде. [Б. г. : Комсомольская правда], 2014. С. 14. (Великие полководцы России)
  5. Потрашков С. В. Война и мир Михаила Каховского // Слобідський край. 2010. 30 верес. (№113). С.10.
  6. Потрашков С.В., Целорунго Д. Г. М. И. Каховский – участник Отечественной войны 1812 года и заграничных походов русской армии 1813–1814 годов // 1812 год: война и мир: материалы III Всерос. науч. конф. / Админ. Смоленск. обл., Департамент Смоленск. обл. по культуре, Админ. МО «Кардым. район» и др.; [отв. за вып. Н. В. Деверилина, С. А. Кремень, И. В. Шкурлов]. Смоленск : Свиток, 2012. С. 36–42
  1. Квітка Андрій Федорович [25.11.1774–06.04.1844]: військовий і державний діяч // Почесні члени Харківського університету : біогр. довід. / [редкол.: В. С. Бакіров (голов. ред.) та ін.]. Харків, 2015. С. 132
  2. Речь, произнесенная в первом собрании Харьковского Библейского общества одним из Вице-президентов оного, Г. Предводителем Губернским Слободско-Украинского Дворянства А. Ф. Квиткою // Украинский вестник на 1816 год. Книжка вторая. Месяц февраль. [Харьков], [1816]. С. 234–238. Электрон. аналог : URL : http://escriptorium.univer.kharkov.ua/bitstream/1237075002/3113/2/Kvitka_Khark_Bibl_Ob_1816.pdf
  1. ГАХО. Ф. 56. Оп.41. Дело 142. Л. 2
  2. ГАХО. Ф. 56. Оп.39. Дело 64. Л.14 об., л.15.
  3. Квитка Григорий Федорович (Г. П. Данилевский) // Откуда родом : [сайт проекта] / Департамент генеалогии Харьк. город. част. музея город. усадьбы. Харьков, 2010. URL : http://www.otkudarodom.ua/ru/kvitka-grigoriy-fyodorovich.
  4. Квитка Григорий Федорович [портрет] // История России в XIX веке. Санкт-Петербург, 1907–1911. Т. 4 : Ч. 2. Эпоха реформ [1840–1866]. Отд. 2. 1908–1909. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/25950#mode/inspect/page/1/zoom/4
  5. Лейко К. Григорий Федорович Квитка-Основьяненко (1778–1843) // Харьковские губернские ведомости. 1893. 8 авг. (№ 204). С. 2.
  6. Правление Харьковской Общественной Библиотеки [объявление о панихиде по случаю 50-летия смерти Г. Ф. Квитки-Основьяненко] // Харьковские губернские ведомости. 1893. 8 авг. (№ 204). С. 1.
  1. Кас’яненко Ю. О. Сімейні історії родини Ковалевських // Збірник наукових праць / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2018. Вип. 54. С. 149. (Історія та географія). Электрон. аналог : URL : https://zenodo.org/record/1476629/files/54_%D1%81%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%283%29%282%29-146-152.pdf
  2. Род Ковалевских за триста лет 1651–1951 // Откуда родом : [сайт проекта] / Департамент генеалогии Харьк. город. част. музея город. усадьбы. Харьков, 2010. URL : http://www.otkudarodom.ua/ru/rod-kovalevskih-za-trista-let-1651-1951.
  3. 160 лет со дня рождения Максима Максимовича Ковалевского // Демоскоп Weekly. 2011. 12–25 сент. (№477–478). URL : http://www.demoscope.ru/weekly/2011/0477/nauka03.php.
  1. Во главе города. Руководители Харьковского городского самоуправления / А. Н. Ярмыш, А. Н. Головко, Л. П. Добреля, В. В. Пикина. Харьков: Основа, 1998. С. 40. (Харьковский биографический словарь).
  1. Бычков А. Ф. Отчет отделения русского языка и словесности Императорской академии наук за 1880 год // Журнал Министерства народного просвещения. 1881. Ч.ССХIII, февр. С.125–158.
  2. І.І. Срезневський – класик слов’янського історичного мовознавства // Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського : сайт. Київ, [б. р.]. URL : http://nbuv.gov.ua/node/3596
  3. Ізмаїл Іванович Срезневський (до 200-річчя від дня народж.): біобібліогр. покажч. / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, Центр. наук. б-ка, Центр болгаристики та балкан. дослідж. ім. М. Дринова та ін. ; [уклад. : О. С. Журавльова, Н. Г. Мацнєва, Е. Д. Дроснева та ін.]. Харків, 2012. 182 [7] с. : портр. Електрон. аналог : URL : http://docplayer.net/43904829-Izmayil-ivanovich-sreznevskiy-do-200-richchya-vid-dnya-narodzhennya-biobibliografichniy-pokazhchik.html
  4. Корнєйчик І. І. Початок розвитку на Україні бібліографії книг гражданського друку // Історія української бібліографії. Дожовтневий період : нариси. [Харків], 1971. Розд. ІІ. С. 49–67
  5. Сокальский И. Измаил Иванович Срезневский 1812–1880 // Историческое обозрение гражданского устроения Слободской Украины со времени ее заселения до преобразования в Харьковскую губернию адъюнкта Императорского Харьковского Университета Измаила Ивановича Срезневского. Харьков: Тип. Окружного Штаба, 1883. С. 3. Печ. по изд.: Харьков: в Губерн. Тип., 1839.
  6. Срезневский В. Краткий очерк жизни и деятельности И. И. Срезневского // Памяти Измаила Ивановича Срезневского. Петроград, 1916. Кн. 1. С. 1–68. Электрон. аналог: URL: http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/5671
  1. ГАХО. Ф. 44. Оп. 2. Дело 89. Л. 48.
  2. Список должностных лиц Херсонской губернии: 1) на 1836 год (по данным Месяцеслова и Общего штата Российской империи) // Родовое гнездо : [сайт]. [2005.]. URL : http://rodovoyegnezdo.narod.ru/Kherson/Adres-kalendar_1836.html; 2) на 1837 год (по данным Месяцеслова и Общего штата Российской империи) // Родовое гнездо : [сайт]. [2005.]. URL: http://rodovoyegnezdo.narod.ru/Kherson/Adres-kalendar_1837.html
  1. Трубецькой Петро Іванович [07.04.1797/1798–22.05.1781]: військовий і державний діяч // Почесні члени Харківського університету : біогр. довід. / [редкол.: В. С. Бакіров (голов. ред.) та ін.]. Харків, 2015. С. 293: портр.
  1. ГАХО. Ф 3. Оп.196. Дело 344. Л.8-9
  2. Некролог [секретарю харьковского дворянства Александру Ильичу Яворскому] / Н. Б. Г. // Южный край. 1881. 4 авг. (№207). С. 2.
  3. Список студентов, ветеринарных воспитанников и приватнослушающих императорского Харьковского университета на 1846/1847 академический год. [Харьков, 1846]. Электрон. аналог : URL : http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/5431/2/Spiski%20studentov%201846-1847.pdf.
  1. Абрамов К. И. Городские публичные библиотеки России : История становления (1830 – начало 1860-х гг.) / Рос. гос. б-ка. Москва : Пашков дом, 2001. 124 с. (Отечественная история библиотечного дела).
  2. Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655 го –1905 г.) : ист. моногр. в 2 т. Т. ХІХ – начало ХХ в. Харьков : Фолио, 2004. IY, 973 с.: ил. Репр. изд. Вых. дан. ориг.: Харьков : Тип. и литогр. М. Зильберберг и С-вья, 1912.
  3. Волков С. В. Высшее чиновничество Российской империи. Краткий словарь / Ун-т Дмитрия Пожарского. Москва: [Рус. фонд содействия образов. и науки], 2016. 800 с. Электрон. аналог : URL : https://rucont.ru/file.ashx?guid=40d73c0e-df53-4ba9-9610-66e0ceb0eaec.
  4. Гарский В. Паскевич Степан Федорович // Рус. биогр. словарь: Павел преподобный – Петр (Илейка) / Изд. под наблюд. председ. Имп. Рус. Ист. О-ва А. А. Половцова. Санкт-Петербург: тип. И. Н. Скороходова, 1902. Т. 13. С. 346–347
  5. ГАХО. Ф 44. Оп. 2. Дело 102. Л. 286 об., Л. 330 об. 331.
  6. Городские головы // Харьков: офиц. сайт Харьков. город. совета, город. головы, испол. комитета. Харьков, [б. г.]. URL : https://www.city.kharkov.ua/ru/o-xarkove/istoriya/gorodskie-golovyi.html.
  7. Губернии Российской империи. История и руководители 1708–1917. Исторические данные об образовании губерний, областей, градоначальств и других частей внутреннего управления империи с указанием высших чинов этого управления в хронологическом порядке по 1 ноября 1902 г. / Департамент общих дел М-ва внутр. дел; под общ. ред. м-ра внутр. дел Рос. Федерации Б. В. Грызлова. изд. с испр. и дополн. Москва: Объедин. ред. МВД России, 2003. 479 с. Вых. дан. ориг.: 1902. Электрон. аналог : URL : https://www.runivers.ru/upload/iblock/274/Province_of_the_Russian_Empire.pdf.
  8. Данилевский Г. П. Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. Харьков, 1866. 403 с.
  9. Императорское Училище Правоведения и Правоведы в годы мира, войны и смуты / сост. Николай Леонтьевич Пашенный. Мадрид, 1967. Электрон. аналог : URL : http://genrogge.ru/isj/index.htm.
  10. Историческая хронология Харьковской губернии / сост. К. П. Щелков ; [предисл. И. Чижевского]. Харьков : В Университет. тип., 1882. 365 [1] с. Электрон. аналог : URL : https://colovrat.at.ua/bibliotheca/ich.html.
  11. Кузин Кузьма Никитович. Купцы // Откуда родом : [сайт проекта] / Департамент генеалогии Харьк. город. част. музея город. усадьбы. Харьков, 2010. URL : https://otkudarodom.ua/ru/kuzin-kuzma-nikitovich.
  12. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1830 : [В 2-х ч.]. Ч. 2. [Местные правления]. Санкт-Петербург : Имп. Акад. наук, 1830. 411 с. Электрон. аналог : URL : https://rgia.su/object/1191663.
  13. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1831 : [В 2-х ч.]. Ч. 1. Санкт-Петербург: Имп. Акад. наук, 1831. XLIX, 726 с., 24, [2] с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3397-ch-1-1831-xlix-726-s-24-2-s#mode/inspect/page/259/zoom/7.
  14. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1832 : [В 2-х ч.] : 1) Ч.1. Санкт-Петербург: Имп. Акад.наук, 1832. XLVIII, 744, XL с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3398-ch-1-1832-xlviii-744-xl-s; 2) Ч. 2. [Местные правления]. Санкт-Петербур : Имп. Акад.наук, 1831. XLVIII, 744, XL с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3399-ch-2-mestnye-pravleniya-1831-2-422-iv-vii-s.
  15. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1833 : [В 2-х ч.]: 1) Ч.1. Санкт-Петербург : Имп. Акад.наук, 1833. L, 800, X с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3400-ch-1-1833-l-800-x-s; 2) Ч. 2. [Местные правления]. Санкт- Петербург: Имп. Акад.наук, 1833. 423, Х, VII c. Электрон. аналог : URL : https://rgia.su/imageViewer/img?url=nouLjcLNzMnMx8vMz87ZjJqNlp6Tws7ZkJ2VmpyLws3MyMbNz87Lx9mYjZCKj8LP.
  16. Месяцеслов и общий штат Российской империи на1836 : [В 2-х ч.]. Ч. 2. [Местные правления]. Санкт-Петербург : [Имп. Акад. наук], 1836. [2], 448, II, VIII с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3336.
  17. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1837 : [В 2-х ч.]. Ч. 2 : [Местные правления]. Санкт- Петербург: Имп. Акад. наук, 1837. [2], 513, VII, VIII с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3403-ch-2-mestnye-pravleniya-1837-2-513-vii-viii-s.
  18. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1838 : [В 2-х ч.]. Ч. 2. [Местные правления]. Санкт-Петербург : Имп. Акад. наук, 1838. [2], 488, 10, VIII с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3405-ch-2-mestnye-pravleniya-1838-2-488-10-viii-s.
  19. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1840 : [В 2-х ч.]. Ч. 2. [Местные правления]. Санкт-Петербург : Имп. Акад. наук, 1840. VIII, 445, 6, [2] с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3407-ch-2-mestnye-pravleniya-1840-viii-445-6-2-s.
  20. Месяцеслов и общий штат Российской империи на 1842 : [В 2-х ч.]. Ч. 2. [Местные правления]. Санкт-Петербург : Имп. Акад. наук, 1842. [1], 279, 6, VI с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3411-ch-2-mestnye-pravleniya-1842-1-279-6-vi-s.
  21. Месяцеслов с росписью чиновных особ или Общий штат Российской империи, на лето от Рождества Христова 1829. Ч. 2. [Местные правления]. Санкт-Петербург : Имп. Акад. наук, 1829. 548 c. Электрон. аналог : URL : https://rgia.su/object/1191661.
  22. Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. с 182 портретами / Предисл. В. А. Мокляк. Репринт. изд. Харьков: Сага, 2009. С. 274. Вых. дан. : Полтава: Т-во Печатн. Дела (тип. бывш. Дохмана), 1914
  23. Памятная книжка Харьковской губернии на 1862 год / сост. И. Д. Секрет. Харьков. Стат. Комитета Яковом Голяховским. Харьков: в Университет. Тип., 1862. 231 [1] c. Электрон. аналог : http://www.otkudarodom.ua/sites/default/files/pdfs/1862.pdf.
  24. Памятная книжка Харьковской губернии на 1863 год / сост. секретарем Харьков. Губерн. Стат. Комитета Яковом Голяховским. Харьков: в Университет. Тип., 1863. 340 c. Электрон. аналог : URL : https://otkudarodom.ua/sites/default/files/pdfs/1863.pdf.
  25. Памятная книжка Харьковской губернии на 1866 год с приложеним плана города Харькова / сост. секретарем Харьков. Губерн. Стат. Комитета Яковом Голяховским. – Харьков: в Университет. тип., 1866. 342, 139 c. Электрон. аналог : URL : https://otkudarodom.ua/ru/pamyatnaya-knizhka-harkovskoy-gubernii-1866-god.
  26. Памятная книжка Харьковской губернии на 1868 год / сост. секретарем Харьков. Губерн. Стат. Комитета Яковом Голяховским. Харьков: в Университет. Тип., 1868. 764 с. Электрон. аналог : URL : https://otkudarodom.ua/sites/default/files/pdfs/1868.pdf.
  27. Парамонов А. Ф. Энциклопедия фамилий Харьковской губернии. Кн. первая. Харьков: Харьк. частн. музей гор. усадьбы, 2011. 286 c. Электрон. аналог : URL : https://bit.ly/3fLP2K0.
  28. Первый год Харьковской общественной библиотеки / Харьк. обществ. б-ка ; [сост. Ф. А. Павловский]. Харьков : Тип. губерн. правления, 1888. 16 с.
  29. РГИА. Ф.733. Оп. 49. Л. 83.
  30. РГИА. Ф.733. Оп. 49. Л.101.
  31. Ректори університету // Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна: офіц. сайт / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна; підтримка сайту Центр веб-комунікацій; кер. розроб. Максим Анатолійович Фоломєєв, авт. ідеї дизайну Ірина Миколаївна Дончик, дизайн Юрій Якубов. Електрон. дан. Харків, [2014?]. URL : https://www.univer.kharkov.ua/ua/general/our_university/rectors.
  32. Сельскохозяйственное ведомство за 75 лет его деятельности (1837–1912 гг.) / сост.: Г. К. Гинс, П. А. Шафранов. Петроград. : Канцелярия Главноупр. землеустройством и земледелием, 1914. Л. 6 порт. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/nodes/4798#mode/inspect/page/71/zoom/4.
  33. Сиверс А. А. Материалы к родословию Мухановых / Изд. Н. Н. Муханова. Санкт-Петербург, 1910. 376 с. Электрон. аналог : URL : http://elib.shpl.ru/ru/nodes/56222-sivers-a-a-materialy-k-rodosloviyu-muhanovyh-spb-1910.
  34. Список чинам первых четырех классов в гражданской службе состоящим, по старшинству их чинов на 1830 год. [Санкт-Петербург, 1830]. 48, 8 с. Электрон. аналог : URL : https://viewer.rusneb.ru/ru/000200_ 000018_v19_rc_1319454?page=58&rotate=0&theme=white.
  35. Список гражданским чинам первых четырех классов, в гражданской службе состоящим, по старшинству чинов на 1833 год. [Санкт-Петербург, 1833]. 58, 11 с. Электрон. аналог : URL : https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_v19_rc_1319457/.
  36. Список чинам первых четырех классов, в гражданской службе состоящим, по старшинству ихчинов на 1837 год. [Санкт-Петербург, 1837]. С. 22. Электрон. аналог : URL : https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_v19_rc_1319461/.
  37. Список гражданским чинам первых четырех классов по старшинству : Исправлен по 25 декабря 1841. Санкт-Петербург : тип. Правит. Сената, [1841]. 151, XVIII с. Электрон. аналог : URL : https://www.prlib.ru/item/451155.
  38. Список гражданским чинам первых четырех классов по старшинству : Составлен в Герольдии и исправлен по 25 декабря 1845. Санкт-Петербург : тип. Правит. Сената, [1845]. 181, XXII с. Электрон. аналог : URL : https://www.prlib.ru/item/451151.
  39. [Срезневский И. И.]. Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке. № 1. Харьков: В Университет. тип., 1834. 31 с. Электрон. Аналог : URL : http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/4383.
  40. Тамбовские даты, 2010 год: календарь знаменат. и памят. дат по Тамб. обл. // Упр. культуры и арх. дела Тамб. обл., ТОГУК «Тамб. обл. универс. науч. б-ка им. А. С. Пушкина», ТОГУ «Гос. арх. Тамб. обл.», ТОГУ «Гос. арх. соц.-полит. истории Тамб. обл.» ; [сост.: С. В. Булыгина [и др.]; ред. В. Т. Дорожкина ; отв. за вып. В. М. Иванова. Тамбов, 2009]. С. 171–172. Электрон. аналог : URL : http://www.tambovlib.ru/?view=editions.bibliograf.date.2010.
  41. Фридьева Н. Я. Публичная, общественная и бесплатные народные библиотеки города Харькова до 1917 года: дис. канд. пед. наук. Харьков, 1954. 383 л.
  42. Федорченко В. Дворянские роды, прославившие Отечество: энциклопедия дворянских родов. Красноярск: «Бонус»; Москва: «ОЛМА-ПРЕСС», 2003. 463 с. Электрон. аналог : URL : https://bit.ly/393cznx.
  43. Энциклопедия фамилий // Откуда родом : [сайт проекта] / Департамент генеалогии Харьк. город. част. музея город. усадьбы. Электрон. дан. Харьков, 2010. URL : http://www.otkudarodom.ua/ru/enciklopediya-familiy
Scroll Up