Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка Заснована у 1830 році
Історія бібліотеки
Хроніка основних подій
Меню Закрыть
Хроніка основних подій :: 1917 - 1990

Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка

Хроніка основних подій :: 1917 - 1990

Державний переворот 1917 р., наступні роки радянського режиму відбилися на житті та подальшому розвитку книгозбірні. У 1922 році бібліотека стала державною, їй було присвоєне ім’я відомого письменника В. Г. Короленка. У 1930 році бібліотека отримала статус наукової. Під час Другої світової війни та окупації Харкова зазнали значних збитків фонди та будівля книгозбірні. Протягом наступних 40 років відкрито багато нових структурних підрозділів, побудоване нове 24-х поверхове книгосховище, фонд зріс до 6,3 млн примірників.

Розділ доопрацьовується.

24 лютого 1917

ХГБ отримала фінансову допомогу від харківської влади.

За постановою Харківської міської думи на розвиток ХГБ асигновано 17050 крб, у т. ч. для українського відділу – 50 крб, на розширення книгосховища – 486 крб, для дитячого відділу – 1000 крб.

Організовано «Товариство друзів книги» (при дитячому відділі бібліотеки)

За рішенням Всеукраїнського революційного комітету ХГБ було перетворено на Центральну губернську і підпорядковано позашкільному підвідділу Харківського міського відділу народної освіти (ВНО).

Заклад переведено до відання бібліотечної секції Харківського міського відділу народної освіти (ВНО), надано державне забезпечення і назву «Харківська радянська громадська бібліотека».

Засновано консультаційний відділ, який очолив Б.О.Борович, видатний бібліотекознавець, книгознавець, педагог.
Відділ швидко набуває популярності як культурно-інформаційний та науково-методичний осередок.

1920 – 1930 рр. Книжкове майно ХПБ, що знаходилося у складі фонду Бібліотеки дворянського депутатського зібрання, було націоналізоване та розподілене між двома найбільшими бібліотеками Харкова – Бібліотекою Харківського університету та ХГБ.

Бібліотека отримала статус державної та підпорядковування Головполітпросвіті, була визначена як центральна бібліотека міста і губернії.

Бібліотеці присвоєно ім`я російського письменника В.Г.Короленка.
Нова назва бібліотеки − Державна бібліотека імені В. Г. Короленка.

Став надходити безплатний примірник друкованої продукції, що видавалося на території РФСР.

Б.О.Борович бере участь у першій Всеукраїнській нараді працівників книги.

Організовується мережа пересувок на підприємствах Харкова та у передмісті.

Засновано читальний зал газет та журналів.

Б.О.Борович бере участь у I Всеросійській конференції наукових бібліотек (м. Москва).

Зі зміною в країні системи районування, Бібліотека стає окружною, центром методичної підтримки бібліотечної мережі Харківської округи.

Створюються нові структурні підрозділи: відділ літератури іноземними мовами та відділ літератури мовами народів СРСР.
Відновлюються, після тривалої перерви, зв`язки з бібліотеками Америки, Німеччини, Австрії та інших країн. Розвивається міжнародний книгообмін.

Співпрацівників Бібліотеки запрошено на Міжнародний конгрес бібліотекарів та друзів книги (м. Прага, червень) та конференцію, присвячену 50-річчю Американської бібліотечної асоціації (м. Філадельфія, жовтень).

На запрошення Укрголовнауки Б.О. Борович виступає з доповіддю на першій конференції наукових бібліотек УРСР (м. Київ, грудень.)

Організація та проведення Першого Всеукраїнського з`їзду бібліотечних працівників (м. Харків, червень). Він проходив на базі бібліотеки.

Б.О.Боровича запрошено на другу Всеросійську конференцію наукових бібліотек (м. Ленінград, жовтень).

Створено відділ україніки, який продовжив традиції ліквідованого українського відділу.

Очолила його Ольга Багалій.

Бібліотека почала одержувати загальносоюзний примірник.

У зв’язку із введенням в СРСР єдиної загальнодержавної системи обов`язкового примірника бібліотека одержує примірники (від восьми республіканських книжкових палат) і місцевий обов`язковий примірник (від поліграфічних підприємств Харкова).

Директором бібліотеки призначено Г. А. Мірошниченка, бібліотекознавця, партійного діяча, фронтовика, підполковника у відставці.

ХДНБ почала одержувати всесоюзний і республіканський обов`язкові примірники.
Згідно з новим порядком комплектування провідних бібліотек країни обов`язковим примірником, затвердженим Радою Міністрів СРСР, ХДНБ почала одержувати два платних обов`язкових примірника: всесоюзний (з Центрального колектора наукових бібліотек) і республіканський (з Київського обласного колектора).

Поновлене надходження безкоштовного всесоюзного обов`язкового примірника творів друку з Всесоюзної книжкової палати (яке припинилося у 1960р.)

Розпочалося проведення бібліографічних оглядів літератури на промислових підприємствах Харкова.

Відбулася республіканська конференція з питань бібліографії, в роботі якої взяли участь 300 працівників провідних бібліотек УРСР.

Працівники ХДНБ взяли участь у 9-й конференції жінок-учених Харкова.

Встановлено дошку пошани відмінників праці.

Бібліотеку підпорядковано новоствореному Міністерству культури УРСР.

Участь фахівців ХДНБ в роботі Всеросійського з’їзду бібліотечних працівників (м.Москва) та чисельних республіканських нарадах.

Відбулася перша конференція молодих спеціалістів.
За результатами заходу видано збірник матеріалів «З досвіду роботи Державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка» (Харків, 1953).

За наказом Міністерства культури УРСР на бібліотеку покладено завдання надавати методичну, бібліографічну та практичну допомогу бібліотекам Ворошиловградської (тепер Луганська), Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Сталінської (тепер Донецька), Сумської та Харківської областей.

Відновлено надходження патентів.

Колектив бібліотеки організував проведення у Харкові міжреспубліканського семінару-наради з питань пропаганди технічної літератури.
У семінарі взяли участь 450 бібліотечних працівників з кількох республік СРСР.

Створено відділ патентів.

1956 – 1957

Внесені зміни до «Статуту Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка».

Розроблені положення про роботу структурних підрозділів.

У межах семінару для працівників дитячих бібліотек відбулася зустріч учасників заходу з українською дитячою письменницею Н. Л. Забілою.

З досвідом роботи ХДНБ знайомилися працівники Бібліотеки Конгресу (Вашингтон, США), представники Міністерства культури ПНР.

Бібліотеку відвідала делегація українців з Канади.

Міністерство культури УРСР затвердило нову структуру ХДНБ.

Створено читальний зал для наукових працівників та спеціалістів народного господарства, зал періодичних видань з відкритим доступом до журналів та газет, зал патентів.
Науково-бібліографічний відділ та відділ каталогізації було об’єднано у відділ обробки та каталогів.
На базі кабінету бібліотекознавства створено науково-методичний і бібліографічний відділ.

За наказом міністра культури УРСР ”Про стан та заходи поліпшення бібліотечної справи в Українській РСР” (квітень) за ХДНБ закріплено видання бібліографічних посібників на допомогу самоосвіті читачів масових бібліотек та розробку методичних посібників на допомогу бібліотекам.

Відповідно до постанови пленуму Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи Міністерства культури УРСР (травень) за ХДНБ закріплено виконання координаційних функцій з організації довідково-бібліографічної роботи в бібліотеках Харківської області.

Довідково-бібліографічний сектор бібліотеки очолив відповідну секцію при Міжвідомчій раді при Харківському обласному управлінні культури.

Створено зал іноземної літератури з відкритим доступом та технічними засобами для вивчення іноземних мов.

Створено нотно-музичний зал, обладнаний стереофонічним програвачем та фортепіано.

Відділ нотної літератури отримав окреме приміщення.

За наказом Міністерства культури УРСР ХДНБ почала здійснювати повне методичне керівництво бібліотеками Харківського обласного (промислового) управління культури.

На вимогу Міністерства культури УРСР були розроблені нові проєкти статуту та структури бібліотеки.

Розпочато розвиток ХДНБ як республіканського та зонального методичного центру.
Згідно з Постановою колегії Міністерства культури УРСР (від 7.11.1964р.) Бібліотека стала виконувати функції республіканського методичного центру з питань пропаганди технічної літератури та зонального (надання методичної допомоги з різних напрямків діяльності бібліотекам Донецької, Дніпропетровської, Полтавської, Луганської, Сумської та Харківської областей).

Розпочато переведення систематичного каталогу на таблиці ББК.

Проведено семінар-нараду директорів наукових бібліотек УРСР, у його роботі взяла участь начальник управління бібліотек Міністерства культури УРСР З. О. Печенежська.

Проведено Республіканський семінар-нараду працівників міжбібліотечного і заочного абонемента обласних бібліотек УРСР.

Організовано клуб любителів книги (спільно з обласною організацією товариства «Знання»).

Бібліотеку відвідала французька делегація з м. Лілль (50 осіб).

 Організовано республіканський семінар-нарада завідуючих читальними залами обласних і центральних міських бібліотек.

ХДНБ відвідали П. Т. Тронько, радянський та український історик, заступник голови Ради Міністрів УРСР (з 1961 р. по 1978 р.), Р. В. Бабійчук, Міністр культури УРСР (з 1956 р. по 1971 р.).

Працівники відділу стародруків і рідкісних книг та довідково-бібліографічного сектору закінчили укладання 4-го і 5-го томів біобібліографічного словника «Українські письменники».

Читацький актив бібліотеки нараховував 400 осіб.

Директору ХДНБ Г. А. Мірошниченку присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури УРСР».

За рішенням колегії Міністерства культури УРСР (лютий) на ХДНБ покладено обов’язки головного координаційного центру з технічної бібліографії серед бібліотек системи МК УРСР.

Філіал для дітей та юнацтва реорганізовано в сектор обслуговування юнацтва.

Закінчено переробку ГАК за єдиними правилами.

На бібліотеку покладено обов’язки регіонального координаційного центру міжбібліотечного обслуговування читачів.

Затверджено статут та структуру ХДНБ.

На базі відділу патентів організовано відділ технічної літератури з сектором інформаційної бібліографії.

На базі секторів міжбібліотечного абонемента, довідко-бібліографічного створено відділи МБА та бібліографічний.

Н. Х. Семененко затверджено на посаді директора ХДНБ.

Розпочато будівництво нового книгосховища й адміністративно-виробничого та читацького корпусів.

Бібліотека стає регіональним центром міжбібліотечного абонементу для бібліотек Полтавської, Сумської та Харківської областей.

Затверджено нову структуру книгозбірні.

Створено редакційно-видавничий відділ.

Відділ фондів та обслуговування реорганізовано у відділ зберігання фондів та відділ обслуговування.

Бібліотеку відвідав заступник Міністра культури УРСР (з 1968 р. по 1981 р.) І. Т. Буланий.

Створено сектор науково-дослідної роботи (у структурі науково-методичного відділу).

Взято участь у проведенні Днів науки (спільно з товариством «Знання).

Бібліотека перейшла на режим роботи без вихідних із двозмінним робочим днем.

Введено посаду заступника директора з бібліотечної роботи.

Директору ХДНБ Н. Х. Семененко присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури УРСР».

 Бібліотека стала виконувати функції міжобласного депозитарію універсального профілю (для бібліотек Полтавської, Сумської та Харківської областей).

Створюються відділи – обробки і організації алфавітних каталогів, організації систематичного і тематичного каталогів, організації науково-дослідної роботи.

На базі науково-бібліографічного відділу утворено два самостійних структурних підрозділи: інформаційно-бібліографічний та науково-бібліографічний, який став координаційно-методичним центром республіки зі складання бібліографічних посібників техніко-економічної тематики.

У структурі відділу зберігання фондів створено сектор депозитарного зберігання.

Розроблено «Положення про вчену раду ХДНБ».

Відбулася республіканська міжвідомча науково-практична конференція з питань наукової організації праці та управління в бібліотеках.

Організовано відділ краєзнавчої роботи.

Розпочинається діяльність «Клубу краєзнавців»

Переглянуто структуру бібліотеки.

Відділ обслуговування юнацтва реорганізовано у відділ масової роботи.

Згідно з «Перспективним планом роботи ХДНБ на 1976–1980 рр.» у відділах організовано 27 додаткових секторів.

Створено відділ депозитарного зберігання.

Завершено перехід системи каталогів бібліотеки на ББК.

Прийнято в експлуатацію дванадцятиповерхове книгосховище, п’ятиповерховий адміністративно-виробничий та двоповерховий читацький корпуси.

Введено цілодобову позавідомчу міліцейську охорону.

Створено клуб перекладачів.

Відбулася науково-практична конференція, присвячена 110-річчю від дня народження видатного бібліотекознавця, доктора педагогічних наук Л. Б. Хавкіної.

 

Взято участь в організації заходу, присвяченого Всесоюзному дню винахідника.

1980 – 1984

Тривав експеримент з впровадження форматно-хронологічно-порядкової системи обробки та розстановки фондів.

Проведено конкурс на кращу наукову роботу з історії книгозбірні.

1983 – 1985

Проводився конкурс професійної майстерності «Кращий у професії».

Директором Бібліотеки призначено Н.М.Авдєєву.

Відбувся перший конкурс на кращу наукову роботу.

Виходить друком перший науково-допоміжний бібліографічний покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність «Харьковская государственная научная бібліотека им. В.Г.Короленко. 1886-1986».

Розпочато республіканське дослідження краєзнавчих фондів наукових бібліотек України.

Відбулася наукова конференція з нагоди 100-річчя від часу заснування ХДНБ, в якій взяла участь заступник Міністра культури УРСР та України (з 1984 р. по 1992 р.) В. Б. Врублевська.

Взято участь в антикварно-букіністичному аукціоні (Київ) з метою придбання стародруків і рідкісних видань.

Розформовано фонд літератури «спеціального зберігання». Читачі отримали доступ до 45 тис. заборонених раніше видань – праць відомих вчених, письменників, громадських діячів тощо.
Започаткована соціологічна служба вивчення читання відповідно до наказу Міністерства культури СРСР.

Впроваджено надання платних послуг (переклади, бібліографічний пошук за темою).

Розпочато роботи з автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів.
Придбано ЕВМ «Електроніка –79».

Директором бібліотеки призначено Л.П.Незнамову.

Відбулися зустрічі з письменницею та перекладачем Р. Ф. Казаковою, поетом, прозаїком, публіцистом Є. О. Євтушенком, українським письменником, сценаристом, публіцистом В. А. Коротичем, нащадками російського поета О. С. Пушкіна та нащадками німецького письменника-гуманіста С. Бранта.

Бурхливі соціально-економічні та економічні зміни у 90-ті роки, притаманні розбудові української держави, спонукали на всебічний аналіз набутого досвіду роботи та активний пошук оптимальних шляхів подальшого розвитку.
Девізом колективу стає: «традиції +інновації». Пошукова робота відзеркалюється новими інтелектуальними надбаннями у науковій, культурно-просвітницькій, інформаційній діяльності. Розширюються міжнародні культурні зв’язки. Відбуваються нововведення в організаційній структурі.

Затверджено новий Статут ХДНБ у зв’язку з переходом закладу на нові умови господарювання.

Створено відділ друку та організації страхового фонду і відділ автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів.
Розпочато реалізацію програми розвитку автоматизованої інформаційно-бібліографічної системи Бібліотеки.

Scroll Up