Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка Заснована у 1830 році
Історія бібліотеки
Будівля бібліотеки
Меню Закрыть

Будівля бібліотеки

Протягом свого існування бібліотека змінила кілька адрес. Будівлю, в якій і дотепер вона розміщується, було зведено за проєктом видатного українського архітектора О. М. Бекетова у 1901 р. У цій величній споруді в стилі неоренесансу, враховані тогочасні світові досягнення в будівництві бібліотек. Потужності книгозбірні збільшувалися шляхом зведення книгосховищ: восьмиповерхового (1929 р.), дванадцятиповерхового, а також читацького та службового корпусів (1980 р.).

Харківська губернська публічна бібліотека

1830 - 1882

Харківська губернська публічна бібліотека була розміщена у великій нижній залі будинку  Дворянського зібрання, розташованого в центрі міста на Миколаївській площі (нині – Конституції).

Харківська губернська публічна бібліотека була розміщена у великій нижній залі будинку  Дворянського зібрання, розташованого в центрі міста на Миколаївській площі (нині – Конституції). Там були розставлені шафи, виконані майстром Бетлером з червоного дерева, з книгами і необхідні для читання меблі: столи, дивани і стільці, визначені чиновники (з канцелярії депутатського Дворянського зібрання) для завідування книгозбірнею.

Центральна будівля побудована  в 1814-1820 рр. за проєктом архітектора Е. О. Васильєва в стилі пізнього класицизму. Фасад був оздоблений пілястрами коринфського ордеру та ліпним медальйоном з гірляндами. Верхній ярус фасаду завершений атиком з фільонками. Симетричність ордерних елементів надавала фасаду урочистості та рівноваги.

На першому поверсі знаходилася велика зала засідань з верхнім освітленням, інтер’єр був оздоблений ліпними зображеннями гербів 11 повітів Харківської губернії. При вході до зали розміщувалися на двох поверхах службові і допоміжні приміщення.

Протягом 1922 – 1924 рр. будинок значно розширили за рахунок перебудови сусідніх будівель та реконструювали за проєктом архітектора О. В. Линецького.

Наприкінці 1920 рр. центральна частина будинку була добудована ще на один поверх. Варіації деталей ордерного членування гармонійно поєднували корпуси. Перебудований корпус став вищим та більш значним в ансамблі всієї площі.

Після переїзду українського уряду до Києва в 1934-1941 рр. у цьому будинку знаходився Палац піонерів. Перебудовою приміщення керував архітектор О. В. Линецький. У 232 кімнатах  Палацу розмістилися лабораторії, студії, ансамблі, гуртки, майстерні тощо. Частину приміщень було оформлено за проєктом харківського дизайнера В. Д. Єрмілова.

За часів Другої світової війни нацисти вивезли все цінне з будівлі, навіть мармурові колони, і підпалили її. У 1943 р. у будівлю влучила німецька авіабомба. Після війни історичну будівлю розібрали. Нині на цьому місці сквер і Монумент, присвячений незалежності України.

Будівля бібліотеки

Будівля Харківського дворянського зібрання

Харківська громадська бібліотека

1883 - 1916

Перш ніж отримати власну будівлю, ХГБ майже протягом 14 років послідовно займала три орендовані квартири. Бібліотека розвивалася і незабаром стала невід’ємною частиною культурного простору Харкова. Квартири, в яких розміщувалася книгозбірня, були показником її зростання – вони швидко ставали тісними.

На Миколаївській площі (нині площа Конституції) протягом 1883–1885 рр. за проєктом архітектора Б. Г. Михаловського збудовано будівлю Міської думи в стилі французького Ренесансу ХVІ ст. За радянських часів її перебудовували, і зараз тут знаходиться Харківський міськвиконком.

Міська дума за символічну платню надала бібліотеці три невеликі кімнати на другому поверсі флігеля, що знаходився у її дворі. Тут і відбулося відкриття Харківської громадської бібліотеки.

Пожертвування книгами від громадськості надходили майже щодня. Вже через кілька місяців виявилося, що приміщення не пристосоване для потреб бібліотеки.

Міська дума на засіданні 10 березня 1887 р. ухвалила надати безкоштовну квартиру в приміщенні купецького банку. Відповідно до постанови від 22 серпня 1889 р. Дума ухвалила видавати кошти ХГБ протягом трьох років для оплати найманого приміщення.

Вже на початку вересня 1889 р. бібліотека переїхала до нової квартири в будинку пані Темпінської, де й залишалася протягом наступних 11 років до грудня 1900 р. (рис. 6). Будинок знаходився на розі вул. Московської та пров. Петровського (нині – просп. Московського та пров. Короленка). Тут до революції знаходився кінотеатр «Мішель», у 1920-х рр. – кінотеатр ім. Комінтерна. Під час війни будинок був зруйнований і на цьому місці збудовано новий квартал.

Просторіше приміщення дозволило на деякий час значно покращити умови роботи в бібліотеці, що розмістилась у восьми великих кімнатах на другому поверсі та в шести кімнатах мезоніну. Загальна площа приміщень сягала 116 сажнів², висота – від 4 до 7 аршин.

Будівля бібліотеки

Харківська міська дума

Миколаївська  площа. 1885 р.



Будівля бібліотеки

МІСЬКИЙ КУПЕЦЬКИЙ БАНК

Торгова площа, №23. Кін. ХІХ ст.

Будівля бібліотеки

БУДИНОК О. Я. ТЕМПІНСЬКОЇ

Вул. Московська, № 4. 1880-ті рр.



проєкт
Будівля бібліотеки

Будівля
книгозбірні

Проєкт О. М. Бекетова

Ідея будівництва власної будівлі бібліотеки виникла ще з перших років існування бібліотеки. Проте ця справа зрушила з місця тільки на восьмому році існування ХГБ, коли  головою  Правління став професор Д. І. Багалій. Він видав брошуру «О необходимости постройки дома для Харьковской Общественной библиотеки» та запропонував низку заходів, що й стали реалізовуватися. Імператор Микола ІІ дав дозвіл не лише на виділення коштів під будівництво, але й на звільнення бібліотеки від сплати мита за придбану ділянку під забудову.

16 травня 1899 р. відбулася урочиста закладка будівлі ХГБ. Проєкт будівлі виконав архітектор академік О. М. Бекетов

Він врахував усі новітні світові досягнення в будівництві бібліотек та успішно вирішив проблеми, що ускладнювали проєктне завдання – невелика площа, затінення та рельєф ділянки, а також необхідність використання читальної зали для лекцій і концертів.

Перед початком будівництва геологічна лабораторія Імператорського Харківського університету за керівництва професора О. В. Гурова дослідили геологічні умови ділянки, що виявилися придатними для закладання фундаменту будівлі.

Будували бібліотеку господарчим способом. Академік О. М. Бекетов наглядав за будівництвом. Виконання робіт очолив архітектор Харківського учбового округу та університету В. В. Величко. Він разом із членом будівельної комісії С. К. Підгурським склав кошторис будівництва, особисто керував усіма роботами до їх завершення, виконував робочі креслення, зокрема й розбірних меблів для читальної зали та трансформованої естради для концертів.

Професор А. П. Комаров вивчав улаштування книгосховищ Московського університету, Архіву Міністерства юстиції, інших бібліотек. Він склав проєкт і розрахунки книгосховища ХГБ, брав безпосередню участь у розробці завдань для архітекторів, розрахував і сконструював металеві конструкції книгосховища. Виготовили їх та встановили фахівці заводу Ф. Ф. Богданова.

У проєкті були враховані особливі вимоги пожежної безпеки бібліотечних споруд. Застосовувалися металеві балки, будувалися бетонні та цегляні перекриття, вогнетривкі сходи. В усіх приміщеннях проведене електричне освітлення й центральне водяне опалення, розміщувалися пожежні крани з рукавами.

Будівля бібліотеки

Харківська громадська бібліотека.
Фото О. М. Іваницького. 1904 р.

Будівля бібліотеки

Велика читальна зала.
Фото О. М. Іваницького. 1904 р.

Будівля бібліотеки

Зала абонемента.
Фото О. М. Іваницького. 1904 р.

Будівля бібліотеки

Книгосховище.
Фото О. М. Іваницького. 1904 р.

1 сажень² ~ 4.55 м²

Урочисте освячення нової будівлі ХГБ відбулося 28 січня 1901 р.

Двоповерхове приміщення з   підвальним поверхом загальною  площею 608 сажнів² вдало закріпило південно-східний кут ділянки. Фасад було вирішено у стилі неоренесансу, ліпні прикраси фасаду за ескізами О. М. Бекетова виконав скульптор О. О. Якобс.

Головною особливістю будівлі стала саме її максимальна пристосованість до призначення бібліотеки, внутрішнє облаштування, розподіл приміщень та їх оздоблення. Функціональна організація приміщень майже не змінилася до наших днів.

Широкі мармурові сходи, оздоблені в ново-???грецькому  стилі у світло-салатових з білим тонах,  з ажурними металевими перилами. На другому поверсі – велика читальна зала, освітлена з двох сторін високими вікнами, та вирішена у блакитно-сірих тонах з білими ліпними прикрасами.

Вишукане оздоблення стелі, прикрашеної ліпниною з великим дзеркальним плафоном посередині, кольорів слонової кістки та фісташкового. Стіни зали оздоблені пілястрами з гермами та медальйонами, в які згодом були вставлені портрети письменників і поетів.

Головну частину будівлі складає суміжне з великою читальною залою та абонементною залою книгосховище з металевими кроквами. Книгосховище ХГБ побудоване за так званою магазинною системою за типом бібліотеки Стразбурзького університету. Приміщення розділене металевою колосниковою підлогою на сім поверхів загальною площею близько 250 сажнів². По середньому проходу кожного поверху підлога покрита суцільними металевими плитами. Поверхи книгосховища з’єднані металевими сходами. Через усі поверхи проходять шість рядів залізних відкритих етажерок-стелажів для книг з окремими бетонними фундаментами.

Підвальний поверх побудований таким чином, що його частина була резервом для розширення книгосховища. У ньому, окрім центральної водяної котельні, були приміщення для архіву з вогнетривкою коморою, швейцарська, кухні, приміщення для сторожів, куб з гарячою водою для продажу чаю публіці.

Бібліотека відкриває два відділення-філії на вул. Петинській, № 44 (нині вул. Плеханівська) та на вул. Усівській, 18 (нині вул. Гвардійців Залізничників).

Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка

1917 - 1990

Фонд бібліотеки збільшувався. Для його зберігання додатково облаштовано частину приміщень підвального поверху, хоча й цього було замало. Книгосховище потребувало розширення. Академік О. М. Бекетов у 1927 р. виконав загальний проєкт добудови нового бібліотечного комплексу, як це передбачалося у його первісному задумі.

Влітку 1927 р. розпочалися будівельні роботи. Проєкт восьмиповерхової будівлі розробив інженер М. Шпанов, робочі креслення книгосховища виконав архітектор Е. Л. Гамзе.

Будівництво розпочало Всеукраїнське будівельне  товариство НКВС УСРР «Укрпайбуд» під керівництвом будівельної  комісії у складі інженерів-будівельників, представників міськради та адміністрації бібліотеки. Інженер А. А. Розанов здійснював технагляд, від товариства «Укрпайбуд» об’єктом опікувався старший інженер Ю. М. Лейбфрейд. Навесні 1929 р. будівництво було завершене. Обладнання з металевих конструкцій виготовлено за проєктом інженера А. А. Розанова. Державний машинобудівний завод виготовив і змонтував металеві стелажі.

У 1938–1939 рр. знову виникла потреба у збільшенні площ бібліотеки. Академік О. М. Бекетов створив новий ескізний проєкт, який було виконано фахівцями архітектурно-проєктної майстерні Харківського інституту інженерів комунального будівництва. У підготовці проєкту брали участь інженер А. А. Розанов, консультанти від Всесоюзної академії наук, Ленінградської публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна.

За цим проєктом бібліотека розширювалася до просп. Московського, мала два нові вестибюлі, кілька читальних залів, зокрема для сліпих, музей рідкісної книги, книгосховища, службові приміщення, лабораторію для реставрації книг.

Два внутрішні двори забезпечували природне освітлення всіх приміщень. Однак втіленню цього грандіозного проєкту перешкодила війна.

Значно постраждала під час Другої світової війни будівля книгозбірні – не лише під час бомбардування центру міста, але й від авіаційної бомби, що 10 березня 1942 р. влучила у велику читальну залу, де тоді знаходилося майже 200 тисяч книг, винесених з головного фондосховища, розбомбленого у жовтні 1941 р. Відомості про втрати бібліотеки у період німецько-фашистської окупації Харкова наводилися серед звинувачувальних матеріалів під час Нюрнберзького процесу, розпочатого 20 листопада 1945 р. і завершеного 1 жовтня 1946 р.

У повоєнні роки повністю відбудоване фондосховище, завершено реставрацію та обладнання великої читальної зали у тому вигляді, який їй надав академік архітектури О. М. Бекетов у 1901 р.

Наприкінці 1960-х рр. бібліотека вичерпала всі ресурси вільних площ і опинилася перед нагальною необхідністю розширення приміщень.

Протягом 1967–1969 рр. місцева влада виділила бібліотеці 18 підвальних приміщень загальною площею 950,4 м² у житлових будинках центральної частини м. Харкова, що на деякий час полегшило розміщення фонду, однак ускладнило умови його збереження. Зрозуміло, що підвали не були пристосовані для зберігання унікального бібліотечного фонду.

Протягом 1968–1969 рр. була закладена основа майбутнього будівництва: у цілому виконане проєктне завдання та кошторисно-фінансовий розрахунок будівельних робіт з урахуванням перспективного розвитку бібліотечного комплексу. Проєктування здійснювалося на підставі планового завдання, затвердженого заступником міністра культури УРСР 12 серпня 1968 р., рішень Харківського міськви- конкому від 11 вересня 1968 р. та від 26 листопада 1968 р., а також за результатами топогеодезичних та інженерно-геологічних досліджень, що виконав у 1969 р. інститут «Харківпроект».

Архітектурно-будівельну      частину   та   робочий проєкт  реконструкції  бібліотеки  виконав відділ «Харківпроекту» під керівництвом архітектора В. С. Донського. Автором проєкту був архітектор Ю. А. Вейцман, випускник Харківського інженерно-будівельного інституту. У розробці проєкту також брали участь інженер-конструктор Г. М. Кононенко, інженери-сантехніки Л. І. Дудник, С. Л. Островська та інші.

Фахівці вивчили досвід Всесоюзної державної бібліотеки ім. В. І. Леніна у м.Москві, питання механізації та автоматизації бібліотечних процесів, особливості інженерного обладнання, у тому числі кондиціонування повітря тощо.

Ескізний  проєкт  академіка О. М.  Бекетова 1939 р. використати було неможливо, тому що уздовж пров. Короленка вже збудували новий житловий будинок. Через це Генеральний план розвитку бібліотеки розробили в напрямку Слюсарного провулка. Комплекс був спроєктований на контрастному поєднанні старих і нових архітектурних форм.

За проєктом першої та другої черги реконструкції ХДНБ ім. В. Г. Короленка в центрі кварталу мала височіти багатоповерхова вежа книгосховища. Вздовж пров. Слюсарного передбачалося спорудження великого читацького корпусу з окремим вестибюлем і входом. З двох боків бекетовської будівлі вздовж пров. Короленка було запроєктовано читацький корпус та службово-виробничий – між бекетовським і новим книгосховищем. Усі корпуси складали єдину технологічну лінію обслуговування читачів з механізованою подачею книжок до читальних залів і з’єднувалися переходами. Ділянка під забудову мала площу 0,8423 га.

Фрагмент рукопису О. Ю. Лейбфрейда.
(Харків, 1986)

Будівля бібліотеки

Фондосховище. 1943 р.

Будівля бібліотеки

Макет бібліотечного комплексу. 1969 р.

Макет бібліотечного комплексу

3D-макет бібліотечного комплексу

У січні 1971 р. розпочалися підготовчі будівельні роботи. Бібліотечний довгобуд тривав майже десять років

29 грудня 1980 р. голова державної комісії начальник Управління капітального будівництва Міністерства культури УРСР підписав акт про завершення будівництва комплексу для ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Тоді ж були офіційно прийняті в експлуатацію двоповерховий читацький і п’ятиповерховий службово-виробничий корпуси. На додаткових 12 730 м² корисної площі раціонально розмістилися книжкові скарби та стало можливим їх правильне зберігання. Читачів обслуговували у 13 спеціалізованих читальних залах.

Збудоване в центрі ділянки тринадцятиповерхове книгосховище заввишки 76 м, встановлене на монолітній залізобетонній плиті. Конструкції вежі виготовлені зі збірних залізобетонних елементів з облаштуванням міжповерхових перекриттів. У п’ятиповерховому службовому та двоповерховому читацькому корпусах розмістилися відділи бібліотеки. У читальних залах спеціалізованих відділів кількість посадкових місць збільшилася до 100, зросла площа службових приміщень.

У середині 1980-х рр. архітектори та науковці, які були основними читачами ХДНБ ім. В. Г. Короленка, вважали за необхідне порушити питання щодо реалізації ІІ черги реконструкції. На жаль, тоді питання реконструкції так і не було вирішене, а сьогодні вільої території, передбаченої Генпланом 1968 р. для другої черги розширення бібліотеки, вже немає.

Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка
(за часів незалежності)

1991 -

Сьогодні споруда ХДНБ ім. В. Г. Короленка стала одним із символів м. Харкова. Місто вже неможливо уявити без башти книгосховища, з даху якої відкривається неосяжна панорама першої столиці України.

Головний корпус бібліотеки (пров. Короленка, 18) спроєктований видатним українським архітектором академіком О. М. Бекетовим. Будівля є пам’яткою архітектури та містобудування державного значення (охоронний номер 11674 Реєстру національної культурної спадщини України), пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний номер 153) і перебуває під охороною держави.

Основні характеристики бібліотечного приміщення:

  • площа бібліотеки – 17 702 м2;
  • наявність читальних залів – 14 (527 місць);
  • наявність виставкових залів – 2;
  • стан опалювальної, водопровідної та каналізаційної систем, електричної мережі – задовільний;
  • технічний стан будівлі – потребує капітального ремонту та реставрації.

Матеріал підготовлено у 2019 році

Будівля бібліотеки
Танько Олена Іванівна, ​

вчений секретар ХДНБ ім. В. Г. Короленка, заслужений працівник культури України

Джерела
  1. [Багалей Д. И.] О необходимости постройки дома для Харьковской общественной библиотеки / [Д. И. Багалей]. – Харьков : Тип. Зильберберга, 1894. – 16 с. – Электрон. аналог : URL: https://www.calameo.com/read/0052410550dd568eb752f (дата обращения: 11.11.2019)
  2. Бекетов А. Н. Харьковская общественная библиотека : [описание проекта и интерьера здания б-ки] / А. Н. Бекетов // Зодчий. – 1902. – № 13. – С. 157–159. – Электрон. аналог: URL: https://www.calameo.com/read/0052410550e3bb63101f9 (дата обращения: 11.11.2019)
  3. Евентов А. М. Будинок, в якому ми росли : нарис про бібліотеку ім. Короленка / А. М. Евентов. – Харків : Книжк.-газ. вид-во, 1946. – 24 с. – Електрон. аналог : URL: https://www.calameo.com/read/00524105508f46ec98524 (дата звернення: 11.11.2019)
  4. Експонат Харківської громадської бібліотеки на Всесвітній виставці : альбом «Харківська громадська бібліотека» [Електронний ресурс] / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка; упоряд., комп’ютер. набір та дизайн: Н. І. Капустіна, перекладач Т. Г. Омеляненко, ред. О. О. Кучеренко. – Харків, 2018. – Електрон. дані. – URL: https://ru.calameo.com/read/005241055230a96824530 (дата звернення: 04.11.2019)
  5. Лейбфрейд А. Ю. Строительство, восстановление и расширение здания Харьковской государственной научной  библиотеки  им. В. Г. Короленко / А. Ю.  Лейбфрейд. – Харьков, 1986. – 28 с. – Электрон. аналог : URL: https://ru.calameo.com/read/005241055f7a71bfa28cb (дата обращения: 11.11.2019)
  6. Лейбфрейд А. Ю. Строительство, восстановление и расширение здания Харьковской  государственной научной библиотеки им. В. Г. Короленко : машинопись / А. Ю. Лейбфрейд // Зб. наук. пр. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Харків, 2012. – Вип. 7. – С. 5–22. – Електрон. аналог : URL: https://ru.calameo.com/read/000632945698965ff43cf (дата звернення: 22.10.2019)
  7. Пащенко Ф. Н. Архитектура и строительство библиотечных зданий / Ф. Н. Пащенко. – Москва. : Изд-во Акад. архитектуры СССР, 1941. – С. 13.
  8. Проект: здание общественной библиотеки в г. Харькове (постройка и расширение) // Каталог объединенных сведений о документах академика архитектуры А. Н. Бекетова в составе фондов государственных архивов, музеев, учрежений Украины, семейном архиве Бекетовых, 1885–1941 гг. / Гос. ком. арх. Украины ; Центр. гос. науч.-техн. арх. Украины. – Харьков, 2002. – С. 27–28.
  9. Сосновська Т. О. З історії спорудження Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка / Т. О. Сосновська // Науково-дослідна робота ХДНБ ім. В. Г. Короленка у 1995– 1996 рр. : матеріали наук.-практ. конф, 8 жовт. 1997 р. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Харків, 1997. – С. 52–53.
  10. Танько О. І. Бібліотека змінює «обличчя» / О. І. Танько // Бібліотека в історичному просторі трьох епох : до 125-річчя Харків. держ. наук. б-ки ім. В. Г. Короленка : нариси / ідея проекту В.Д. Ракитянська ; кер. проекту В. В. Мирошнікова. – Харків : РА «ІРІС», 2011. – С. 190–197. – Електрон. аналог:URL: http://elib.nlu.org.ua/view.html?id=1443 (дата звернення: 22.10.2019)
  11. Танько О. І. Від флігеля до Бекетовського палацу / О.І. Танько // Бібліотека в історичному просторі трьох епох : до 125-річчя Харків. держ. наук. б-ки ім. В. Г. Короленка : нариси / ідея проекту В. Д. Ракитянська ; кер. проекту В. В. Мирошнікова. – Харків. : РА «ІРІС», 2011 – С. 68–81. – Електрон. аналог: URL:http://elib.nlu.org.ua/view.html?id=1443 (дата звернення: 22.10.2019)
  12. Технические заключения по архитектурно-строительной и санитарно-технической части проектного здания пристройки 3-х корпусов к ХГНБ им. В. Г. Короленко. – Киев, 1969. – 8 с.
  13. Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка (ХДНБ ім. В. Г. Короленка) / [підгот. О. Танько, Л. Глазунова] // Будівлі українських бібліотек: матеріали бібліотекознав. дослідж. / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад. В. М. П’яскіна ; редкол.: Г. А. Войцехівська та ін.; конс. Т. С. Румілець. – Київ, 2017. – С. 234-238. – Електрон. аналог: URL: https://ru.calameo.com/read/00557288030fc38e0360c (дата звернення: 22.10.2019)

 

Scroll Up