Хроніка основних подій :: 1883 - 1916
Бібліотека у 1903 році

8 січня 1903

У ХГБ відкрито музичний відділ з нотним абонементом.

Організація музичного відділу з нотним абонементом у ХГБ стала першим досвідом серед вітчизняних громадських бібліотек. Ця подія сприяла закладенню основ музичного просвітництва як напряму бібліотечної роботи.

Свої привітання ХГБ з нагоди заснування музичного відділу надіслали композитори М. О. Балакірєв та М. В. Лисенко. Допомогу у формуванні музичного фонду надали Південнонімецьке видавництво (Штутгарт), Музична бібліотека Петерса (Лейпциг), Дирекція Королівських театрів (Берлін), Головна дирекція Імператорського Російського музичного товариства, понад 105 приватних осіб та закладів Харкова, Києва, Полтави, Риги та інших міст країни. Бібліотеці було подаровано 2219 нот, 211 книг. На зібрані благодійні кошти було придбано 528 примірників нот, 37 книг з музики.

У складі комісії під головуванням Л. Б. Хавкіної, яка організовувала роботу музичного відділу, були І. І. Слатін – композитор, засновник Харківського відділення Російського музичного товариства та директор Харківського музичного училища, П. І. Ріттер – приват-доцент Харківського університету, редактор газети «Утро», В. І. Сокальський – композитор і музичний критик, інші відомі діячі.

Комісія підготувала друкований «Каталог музыкального отдела Харьковской общественной библиотеки», що містив близько 350 назв книг з музики та майже 2000 нот.

20 квітня 1903

Відбулися надзвичайні збори членів ХГБ під головуванням М. М. Миклашевського.

На зборах було обговорено та схвалено доповіді Л. Б. Хавкіної про створення відділу бібліотекознавства, Д. І. Багалія про організацію відділу рукописів та автографів, В. С. Дубенського про заснування відділу Judaica.

На зборах було схвалено Інструкцію для співробітниць абонемента ІІІ розряду.

травень – вересень 1903

Правління ХГБ розпочало підготовку до відкриття відділу бібліотекознавства та відділу «Hebraica et Judaica».

Комісія з організації відділу бібліотекознавства у складі Л. Б. Хавкіної, О. С. Чемпковського та А. О. Дідріхсона розробила профіль комплек-тування фонду відділу, звернулася до вітчизняних та іноземних бібліотек з проханням надіслати до ХГБ документи і матеріали з бібліотекознавства. З вітчизняних бібліотек відгукнулися 59 (з 320), а з 124 іноземних – 58.

Багато видань надійшло до ХГБ з Національної бібліотеки Франції, Британського музею, Бібліотеки Конгресу США, бібліотек Нью-Йорка, Чикаго, Бостона, Штутгарта, Товариства австралійських бібліотекарів, Токійської Імператорської публічної бібліотеки, Бюро народної освіти у Вашингтоні, Міжнародного бібліографічного інституту (Брюссель) та ін. Бібліотека штату Нью-Йорк в м. Олбані також звернулася з проханням надіслати матеріали про ХГБ для свого бібліотечного музею.

Правління ХГБ затвердило склад комісії з організації відділу «Hebraica et Judaica» під головуванням доктора М. С. Шляпошникова. Бібліотека у відповідь на звернення комісії до книговидавців, товариств, учених, авторів, приватних осіб отримала 262 видання та благодійні кошти для купівлі книг для фонду нового відділу. Було складено каталог книг і журнальних статей «Judaica».

1 жовтня 1903

Фонд ХГБ налічував 98612 видань.

Зібрано цінну колекцію літератури з краєзнавства та українознавства, сформовану під керівництвом Д. І. Багалія.

грудень 1903

Збори членів Бібліотеки прийняли рішення про організацію ІІ філіального відділення ХГБ.

Загальні збори розглянули прохання 47 мешканців з районів Холодної гори та Великої Панасівки про відкриття філіалу ХГБ. Було прийнято рішення про створення філіалу, виділено 1000 крб і в січні 1904 р. створено організаційну комісію під головуванням К. Г. Рауша.