Мірошниченко Григорій Андрійович

Народився Г. А. Мірошниченко 29 листопада 1905 р. у селі Графське Вовчанського повіту Харківської губернії (тепер Вовчанський район Харківської області) у родині селянина. Після закінчення Верхнє-Писарівської сільськогосподарської профшколи з 1925 р. працював завідувачем сільських клубів та бібліотек у селах Вовчанського району. У 1932 р. закінчив бібліотечний факультет Всеукраїнського інституту комуністичної освіти (тепер Харківська державна академія культури, ХДАК). Працював заступником завідувача, завідувачем Центрального республіканського бібліотечного колектору (Харків). У 1934–1935 рр. викладав у Ніжинському бібліотечному технікумі (тепер Ніжинський коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької). У 1933 – 1946 рр. перебував на військовій службі, вийшов у відставку в званні підполковника. У 1939–1945 рр. брав участь у бойових діях Другої світової війни. До 1949 р. працював на відповідальних партійних посадах Харківського турбогенераторного заводу імені С. М. Кірова (тепер ПАТ «Турбоатом») та Харківського обкому Комуністичної партії України.

За рішенням Комітету в справах культурно-освітніх установ УРСР у квітні 1949 р. Григорія Андрійовича призначено на посаду директора ХДНБ та доручено усунути недоліки в роботі установи: налагодити науково-інформаційну та культурно-просвітницьку діяльність, сприяючи державному культурному будівництву УРСР і розвитку науки та техніки; здійснювати науково-дослідні розробки з питань бібліотекознавства та бібліографії; особливу увагу приділити науково-методичній роботі та підвищенню кваліфікації бібліотечних працівників.

Організаторські здібності Г. А. Мірошниченка, на той час досвідченого керівника, допомогли завершити післявоєнне відбудовування книгозбірні, відновити матеріально-технічну базу, бібліотечні фонди та систему каталогів, які значно постраждали в період окупації Харкова. Григорію Андрійовичу, як організатору бібліотечної справи, належить значна роль у розгортанні науково-дослідної роботи в галузі бібліотекознавства та бібліографії УРСР. За його сприяння відновлено бібліотечну мережу Сходу України, яка була дезорганізована під час Другої світової війни. Досконале знання бібліотечної професії дозволили йому зробити вагомий внесок у розвиток ХДНБ. Він завжди знаходився в авангарді бібліотечних подій, відстоював роботу та інтереси колективу.

На чолі з директором провідні фахівці ХДНБ брали участь у розробці основних питань радянського бібліотекознавства і бібліографії, подавали матеріали для розгляду на пленарних засіданнях міжвідомчих бібліотечних рад при міністерствах культури СРСР та УРСР, готували статті, консультації, інформаційні повідомлення до фахових видань, бібліографічних бюлетенів. Григорій Андрійович намагався наповнювати новим змістом наукову роботу бібліотеки та особисто брав участь у дослідженнях. Він налагодив систематичну роботу вченої ради бібліотеки, запровадив в її структурі роботу тематичних секцій.

Особливої уваги Г. А. Мірошниченко надавав організації комфортного середовища для читачів бібліотеки. Під його керівництвом після відбудови та реставрації у 1950 р. відкрито великий читальний зал, пізніше вирішені питання диференційного обслуговування читачів, запрацювали спеціалізовані зали. Директор мобілізував колектив на служіння читачеві, тому питання обслуговування, вивчення інтересів, формування естетичного світогляду читачів були першочерговими. Він брав участь у масовій роботі, особисто виступав на зустрічах із харківськими письменниками, літературних вечорах. Підтримував систематичну співпрацю з читацьким активом, протягом 20 років був беззмінним доповідачем на читацьких конференціях.

Григорій Андрійович опікувався бібліотечними закладами, здійснював систематичний контроль за наданням методичної допомоги бібліотекам зони та республіки, неодноразово очолював бригадні виїзди, значну увагу приділяв підвищенню кваліфікації бібліотекарів. За його сприянням було запроваджено проведення обласних, міських, кущових семінарів, занять з окремими групами бібліотечних працівників, бібліотечне учнівство для сільських бібліотекарів, методичні наради, практикуми, екскурсії тощо.  Неодноразово виступав серед бібліотечного гурту.

Професійні обов’язки директор поєднував з педагогічною діяльністю: викладав курс фондів і каталогів на бібліотечному факультеті Харківського державного бібліотечного інституту (ХДБІ, тепер ХДАК). Призначався головою Державної екзаменаційної комісії ХДБІ. Протягом 1950–1960 рр. обирався депутатом Київської районної ради депутатів трудящих.

За сумлінну та плідну працю в бібліотечній сфері нагороджений знаком Міністерства культури СРСР «За відмінну роботу», почесними грамотами Міністерства культури УРСР, іменним годинником. За значний особистий внесок у розвиток української культури Г. А. Мірошниченку було присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури УРСР». За доблесну військову службу нагороджений орденами Червоної зірки (1940 р.), Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями «За боевые заслуги», «За оборону Ленинграда» (1944 р.), «За Победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.» (1945 р.), ювілейними медалями. Після виходу на  заслужений відпочинок за заслуги перед республікою йому встановлено персональну пенсію республіканського значення.