Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка Заснована у 1830 році
Історія бібліотеки
Персоналії
Меню Закрити

1898—1978(9?)

Сафронов Павло Степанович


1898—1978(9?)


політредактор, бібліотекознавець, директор Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка з 1932 по 1941 та з 1943 по 1949 рр.

Народився П. С. Сафронов 1898 р. у Харкові в родині робітника. Після закінчення двокласного земського початкового училища (з чотирирічним терміном навчання) з 1910 р. по 1919 р. працював палітурником на приватному підприємстві. Завідував складом Головного поліграфічного управління Укрраднаргоспу, працював інструктором-палітурником, був головою завкому в школі друкарської справи. Навчався у дворічній партшколі, закінчив курси політредакторів при Всеукраїнській асоціації марксистсько-ленінських інститутів. З 1929 р. працював політредактором Головного управління у справах літератури та видавництв УСРР. У 1932 р. його призначено директором ХДНБ.

Павло Степанович очолив бібліотеку у складний історичний період, який супроводжували політичні репресії, численні перевірки та кадрові чистки. Йому, як партійцю зі стажем, було доручено відповідно до ухвал  комуністичної партії та урядів, налагодити роботу бібліотеки та ліквідувати наслідки «шкідницької» діяльності попереднього керівництва. Вся робота установи до кінця 1930-х років була підкорена виправленню недоліків, виявлених перевірками. У цей період директор вимушений був приділяти ретельну увагу оптимізації структури бібліотеки та вирішенню кадрових питань, зокрема, посиленню партійно-комсомольського прошарку в штаті установи. Важливу роль він відводив науково-методичному відділу, який був осередком наукової роботи та координував майже всі напрямки діяльності книгозбірні. До працівників цього відділу висувалися жорсткі вимоги, Павло Степанович особисто здійснював повсякденний контроль над їхньою роботою.

Серед першочергових завдань, які стояли перед директором були: перебудова та реорганізація каталогів, зокрема предметного; систематична робота з вилучення застарілої та ідеологічно невитриманої літератури; формування «спецхрану». Невиконання цих настанов могло мати трагічні наслідки, але П. С. Сафронов підтримував і інші ініціативи, наприклад: з виділення фонду стародруків, рідкісних видань та видань з автографами; ревізії всього книжкового майна, що дозволили виявити 450 тис. нерозібраних фондів та ін.

Директор безперервно опікувався роботою дитячого філіалу (до 1935 р. – дитячий відділ), який розміщувався в окремому приміщенні. Задля вирішення питань з його утримання та обслуговування Павлу Степановичу доводилося вести листування з проханням грошей, надсилати численні доповідні записки, звертатися до партійних і громадських організацій Харкова. Він сприяв комплектуванню фонду дитячої літературою, підтримав прохання співробітників філіалу збільшити фонд за рахунок зібрань ХДНБ, за його участю було підготовлено пропозиції до видавництв УРСР щодо видання українською мовою перекладної дитячої літератури.

П. С. Сафронов у 1938 р. прийняв пропозицію адміністрації Парку культури та відпочинку імені М. Горького щодо керівництва читальнею парку.

За сприянням Павла Степановича систематично розроблялись наукові теми, укладалися бібліографічні посібники з різних галузей знання, рекомендаційні списки літератури з актуальних питань. Методична робота 1930-х років здійснювалася на виконання наказів керівних органів. Так, з січня 1934 р. ХДНБ виконувала функції обласної бібліотеки.

Під керівництвом П. С. Сафронова, незважаючи на всі перешкоди, на початку 1941 р. ХДНБ стала потужною науковою установою, державним книгосховищем з двомільйонним фондом, яка обслуговувала десятки тисяч читачів та за обсягами роботи займала третє місце в СРСР. Дитячий філіал перетворився на одну з найбільших дитячих бібліотек УРСР, досвід якої вивчали бібліотекарі Києва, Ленінграда, Москви, Полтави, Сум. Але Друга світова війна внесла корективи в діяльність книгозбірні.

Період окупації Харкова німецько-фашистськими військами є дуже сумним в історії бібліотеки, в цей час Павло Степанович перебував в евакуації у Челябінську. Повернувшись у листопаді 1943 р. до напівзруйнованої бібліотеки, розгорнув діяльність, спрямовану на мобілізацію сил для повної відбудови роботи. Було налагоджено тимчасове обслуговування читачів; розшукувалися та викликалися з евакуації працівники бібліотеки; розпочато масштабну роботу з упорядкування та інвентаризації фондів тощо.

Завдяки керівництву П. С. Сафронова у 1945 р. було повністю відновлено довоєнну структуру ХДНБ та майже всі форми обслуговування читачів, активізувалася методична та наукова робота. У 1946 р. було відновлено проведення читацьких конференцій. З 1948 р. значно розширилися межі довідково-бібліографічної роботи. Прийнятий П. С. Сафроновим метод керівництва дозволив протягом післявоєнних років забезпечити виконання планових показників роботи всіма відділами бібліотеки. Проте навесні 1949 р. керівними органами було визнано «вкрай незадовільним» виконання постанови Комітету в справах культурно-освітніх установ УРСР № 9 від 2.02.1948 р. «Про роботу Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка», виявлено велику кількість недоліків та П. С. Сафронова з роботи звільнено.

 


Джерела:

Петренко Н. В. Нелегкий шлях директора бібліотеки «сталінської доби» // Бібл. форум: історія, теорія і практика. 2020. №3. С. 51–58.

Scroll Up