Філонов Борис Григорович

Народився у дворянській родині. У 1853 р. вступив на юридичний факультет Харківського імператорського університету, після завершення навчання в 1859 р. розпочав службу в Комісаріатському департаменті Військового міністерства губернським секретарем і помічником контролера, через рік переведений до канцелярії очільника Харківської губернії. У 1863 р. вийшов у відставку через сімейні обставини. Активно підтримував численні просвітницькі починання та ініціативи в Харкові не лише благодійними внесками, але й власною працею. В різні роки виконував обов’язки почесного мирового судді, губернського очільника дворянства, гласного Харківської міської думи, голови комісії з нагляду за міськими спорудами, голови Харківського товариства сільського господарства, члена Харківського товариства поширення у народі грамотності та ін. Обраний головою Правління Харківської громадської бібліотеки (ХГБ) на загальних зборах її членів 26, за іншими відомостями, 28 вересня 1885 р. і сумлінно виконував ці обов’язки до 22 травня 1893 р.

Енергійна діяльність Б. Г. Філонова неодноразово відмічалася у звітах про роботу ХГБ, проявилася на засіданнях членів Правління, під час збору коштів та книг, пошуку капіталу Харківської губернської публічної бібліотеки, клопотань і звернень до державних та комерційних установ (міської думи, комерційного банку та ін.). За часів його головування завідування відділами було розподілене між членами Правління, розпочато систематичне наповнення наукових відділів відповідною літературою (з 1888 р.), щоденне чергування членів Правління на абонементі (з 1891 р.), ведення статистики книговидачі і відвідувань безплатної читальні за розробленою системою розподілу підписників (з березня 1890 р.), облаштування «місцевого» відділу (з 1889 р.); відкрито дешевий абонемент для найбідніших верств населення (11 березня 1890 р.). Відбулися зміни в системі і строках переобрання виконавчого органу бібліотеки, що було закріплене в уставі (до складу Правління почали обиратися терміном на три роки 12 членів та шість кандидатів. Якісному поповненню фондів сприяло вивчення незадоволеного попиту читачів (за результатами спостережень на абонементі та рекомендацій, занесених в окрему «Зелену книгу») і складання списків необхідних видань за розділами, запроваджена практика звернення книгозбірні до сторонніх осіб і установ з мотивованими проханнями жертвувати видання та висвітлення результатів на шпальтах газети «Харьковские губернские ведомости», розсилка списку дублетних примірників для книгообміну з іншими книгозбірнями. В результаті спостерігалося зростання фонду (з 1700 до 10 тис. томів за перший рік роботи), кількості підписників (читачів) з 650 до 1291 за перші сім років роботи та відвідувань з 70 000 за перший рік до 95743 за п’ятий рік роботи.

Правлінням підготовлений і виданий тимчасовий каталог (ще до відкриття книгозбірні), згодом доповнений систематичним каталогом з додатками; перший додаток до каталогу 1-го і 2-го розрядів, каталог 3-го розряду. Був також укладений картковий каталог. Особисто за Б. Г. Філоновим був закріплений ІІ розділ каталогу (белетристика російською мовою).

У фокусі уваги Правління залишалися питання охорони бібліотечного майна від пожежі, ревізії книжкового майна, розширення площ орендованих приміщень, пошук ділянки під забудову та збільшення капіталу будівничого фонду, стимулювання (морального і матеріального) та полегшення умов праці бібліотечного персоналу (в т. ч. надання двотижневих відпусток із збереженням платні), консультування сторонніх осіб з інших міст щодо відкриття, облаштування та організації роботи бібліотек з урахуванням досвіду ХГБ, пошуку додаткових джерел доходів (організація публічних лекцій, вистав, танцювальних вечорів з буфетом на користь книгозбірні). Двічі відбулися переїзди ХГБ до нових більш зручних приміщень (у березні 1887 р. у будинок Міського купецького банку на Торговій площі №23 та у вересні 1889 р. у будинок пані Темпінської на розі Московської вулиці та Петровського провулку під № 4), які вимагали попереднього облаштування (в т. ч. розширення площі читального залу внаслідок звуження столів, що дозволило збільшити кількість посадкових місць з 75 до 112). Крім щотижневих засідань членів Правління, на яких вирішувалися поточні справи та виконувалися постанови останніх загальних зборів, скликалися й екстрені засідання, пов’язані з незапланованими подіями (в т. ч. для вшанування пам’яті співробітниці бібліотеки і члена Правління А. Ф. Яковлевої), а для вирішення нагальних потреб книгозбірні активно залучалася місцева інтелігенція.

Б. Г. Філонов на користь ХГБ жертвував не лише кошти (загалом 3011 крб), але й необхідні меблі (вартістю 285 крб) та книги з власної бібліотеки. На вшанування його пам’яті після смерті вдовою Надією Михайлівною пожертвувано 10 тис. крб на розширення книгосховища ХГБ, передано частину книг з особистої бібліотеки, що складалася з цінних, рідкісних видань і стародруків. Правління на знак подяки за особистий внесок у розвиток книгозбірні виставило портрет Бориса Григоровича в залі ХГБ.