Комаров Аполлон Петрович

Народився 15 грудня 1859 р. Закінчив у 1884 р. Санкт-Петербурзький технологічний інститут за фахом інженера-технолога. Викладав у Харківському практичному технологічному інституті (ХТІ) (з 1894 р.), де читав курси лекцій з проєктування механізмів та парових котлів, завідував музеєм (1903 р.), механічними майстернями, при яких засновано школу для підлітків (з 1896 р.) з чотирирічним курсом. Викладав креслення у Томському технологічному інституті протягом 1 вересня 1904 р. – 1 грудня 1906 р., однак, знову повернувся до Харкова і практичного Технологічного інституту. Екстраординарний професор (1917 р.), викладач ХТІ (1922 р.).

А. П. Комаров входив до складу численних товариств, комісій і правлінь, у т. ч.: Південноросійського товариства технологів (з 1896 р.), харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства, Товариства допомоги нужденним студентам ХТІ, комісії Харківського товариства сільського господарства (1914 р.); правління художньо-ремісничої навчальної майстерні декоративного живопису Харківського товариства грамотності імені полковника Бородаєвського (1898 р.). Був учасником з’їздів (ХІІ Археологічного 1902 р., Першого Менделєєвського, 1907 р.). Присяжний засідатель Харківського повіту, колезький і статський радник, нагороджений орденами св. Анни 3-го та Станіслава 2-го ступенів (1911 р.).

Член ХГБ та правління цієї установи у 1894 – 1918 рр. (з перервою в 1905–1906 рр. у зв’язку з виїздом за межі Харкова), виконував обов’язки помічника голів Г. М. Абрамова (1907 р.) та О. М. Анциферова (1915 р.).
Займався вилученням старих та виправленням дефектних книг, разом з іншими опікувався передачею видань до палітурні, господарчими і технічними питаннями, наглядав за абонементом, влаштовував вистави та публічні лекції, завідував кабінетом бібліотекознавства, займався підготовкою матеріалів для покажчика журнальних статей, взяв участь у повній ревізії книжкового майна до введення системи ізоляції і нової видачі книг.

Увійшов до складу будівельної комісії, яка займалася переглядом розробленої програми для укладання будівельного проєкту, дослідженням ґрунту ділянки під будівництво, заготівлею будівельного матеріалу, розробкою технічних і господарчих умов угод, технічним наглядом, розшуком додаткових джерел фінансування та пожертв на будівництво.
Результатом зусиль А. П. Комарова стало зростання будівельного фонду (на 56325 крб 34 коп., з 25494 крб 84 коп. до 81820 крб 18 коп. за один рік (1899 р.), на 7102 крб 26 коп., з 81820 крб 18 коп. до 98922 крб 44 коп. (1900 р.), отримання як пожертву рейок та цегли. У зв’язку з від’їздом до Томська голови комісії Ю. Л. Зубашева і виборами до міської Управи М. М. Серебрякова з 24 квітня 1900 р. А. П. Комаров обраний головою будівельної комісії. Здійснив додаткове відрядження до Москви для детального знайомства з облаштуванням книгосховищ в бібліотеці Московського університету, архіву Міністерства юстиції та привіз детальні креслення, плани, розрахунки кошторису тощо. Вивчений досвід успішно застосував у складанні проєкту книгосховища.
Аполлон Петрович також опікувався господарчими, технічними питаннями. Щотижнево відбувалися засідання правління, присвячені будівельним питанням, а щоденний контроль над будівництвом (бібліотеку будували господарчим способом), здійснювали різні члени ХГБ, серед яких і А. П. Комаров. Архітектор В. В. Величко (за платню) і його помічник – технік, студент Харківського технологічного університету К. Г. Румницький, а згодом Д. А. Поплавський наглядали за будівництвом.
Будівельна комісія працювала до самого переїзду бібліотеки в нове приміщення (цей переїзд затримала пожежа, що сталася з необережності 9 лютого 1900 р., членами комісії встановлено розміри завданих нею збитків і завдяки страхуванню в Варшавському страховому товаристві втрати були компенсовані).

Металеві конструкції унікального книгосховища, розрахованого на 280–300 тис. томів і побудованого за «магазинною системою» за типом бібліотеки Страсбурзького університету, виготовили і встановили працівники заводу Ф. Ф. Богданова за розрахунками, підготовленими саме Аполлоном Петровичем.
Приміщення розділене металевою колосниковою підлогою на сім поверхів загальною площею близько 1138 м2. По середньому проходу кожного поверху підлога покрита суцільними металевими плитами. Поверхи книгосховища з’єднані металевими сходами. Через всі поверхи проходять шість рядів залізних відкритих етажерок-стелажів для книг з окремими бетонними фундаментами. Резервом для розширення книгосховища став підвальний поверх, в якому також розміщувався архів з вогнетривкою коморою, центральна водяна котельня, швейцарська, кухні, приміщення для сторожів, куб з гарячою водою для продажу чаю публіці.

Через виїзд із Харкова А. П. Комаров тимчасово вибув зі складу правління бібліотеки (1905 р.), а після повернення відкривав загальні збори членів бібліотеки (1908 р.), став виконуючим обов’язки голови правління з лютого 1908 р. За цей час і до 2 квітня 1908 р., коли був офіційно обраний головою правління, загальними зборами членів бібліотеки прийнято рішення про реорганізацію ІІІ розряду та переведення в інше приміщення, заміну роботи безплатних працівниць на двох платних службовців. (На 26. 03.1908 р. у ІІІ розряді нараховувалося 1045 підписників, з яких повернули книги лише 985). У лютому закрито два філіальні відділення книгозбірні, а книги частково передані Народному будинку і частково Журавлівській читальні Товариства поширення в народі грамотності.

З 23 квітня 1908 р. на допомогу голові правління обрані помічники в особах О. П. Грузинцева та А. П. Кадлубовського. Аполлон Петрович, крім керування бібліотечним закладом, займався зв’язком з установами та особами, завідуванням господарчою частиною (спільно з іншими).
За час його керівництва бібліотекою надійшло безоплатно 1600 томів на суму понад 2000 крб, 722 томи журналів і газет, з яких безоплатно – 118 томів. Приріст книжкових фондів склав 5264 томи на суму 6845 крб 21 коп. У травні 1908 р. здійснено ревізію книжкового майна І і ІІ розрядів, у вересні – ІІІ розряду.
Завдяки плідній роботі правління зросла загальна кількість підписників (на 1.10.1908 р. – 3277, в т. ч. 1676 підписників І розряду, 962 – ІІ розряду, 639 – ІІІ розряду), хоча порівняно з попереднім роком частка підписників ІІІ розряду зменшилася на 16,5 %, однак, за І і ІІ розрядами зросла відповідно на 16,9 та 0,2 %. Також зросла середня книговидача за день – до 487 книг і 25 нових журналів. Найбільшим попитом користувалися часописи «Сучасний Світ», «Освіта», «Російське Багатство», «Вісник Знання», а найменшим – «Минулі роки».

Нотний абонемент поповнився на 70 томів, відділ Hebraica et Iudaica отримав 18 періодичних видань, а через нестачу коштів придбано книг і брошур лише на 8 крб 87 коп.
Сплачено майже 7230 крб боргу харківському губернському земству за непогашену позику під заставу будинку (з них 2388 37 коп. в 1908 р., 4841 крб 59 коп. в 1909 р.), встановлено нові котли (1908 р.), відремонтовано систему електричного освітлення та телефонні кабелі (1909 р.).

Повторно А. П. Комаров був обраний головою правління 11 лютого 1909 р., його помічниками призначені А. М. Анциферов і В. В. Патоков. Після відмови Аполлона Петровича від повноважень очільника тимчасово
виконуючим обов’язки керманича став В. В. Патоков, який також додатково відповідав (спільно з іншими) за зв’язки з книжковими крамницями, авторами, видавцями, науковими товариствами з метою отримання безкоштовних видань, спілкування з особами та установами, вів облік нових надходжень, передавав видання до палітурні, поповнював алфавітний каталог, спостерігав за поновленням контрактів за орендними статтями та надходженням орендної плати, наглядав за абонементом і книгосховищем, поповненням каталогу ІІ та XIV відділів, завідував ІІІ розрядом.
Кандидати в члени правління здобули право вирішального голосу. Отримано безоплатно 2709 томів на суму 3200 крб, надіслано в інші бібліотеки 167 томів. Приріст книжкового фонду склав 6322 томи на суму 7923 крб 98 коп. Продовжилася тенденція зростання загальної кількості підписників (на 10 % або за розрядами: І го до 1631, ІІ го до 1072, ІІІ го до 894). Переведення ІІІ розряду в приміщення абонементного залу ніяких незручностей для підписників інших розрядів не спричинило. Кімнатою для наукових занять скористалося 68 підписників. У 1909 р. додатково за рішенням загальних зборів бібліотеки для слухачок Вищих жіночих курсів Товариства трудящих жінок надано 5 безоплатних абонементів.
У порівнянні з попереднім роком майже вдвічі зменшилася кількість нових надходжень до музичного відділу (придбано 33 томи). 36 абонентів та 49 підписників протягом року отримали 1357 томів, у т. ч. в читальному залі – 569 нот і 182 книг з музики. Тривала підготовка каталогу відділу Hebraica et Iudaica, здійснювалися спроби (на жаль, невдалі) з організації вечорів та лекцій на його користь, каталогізація нових надходжень та залучення нових працівників. Отримано 12 назв єврейських періодичних видань, а серед пожертв 60 примірників книг від М. Зільберберга були Єврейська енциклопедія від І. І. Фреймана і на 77 крб 75 коп. – видань від різних осіб.
Безкоштовно видавець С. А. Шмеркович видрукував відбитки звіту за 1908 р. (у кількості 500 прим. у 1909 р.), циркулярні листи для відділу Hebraica et Iudaica (500 прим. в 1908 р.), а Аршавський – повістки (500 прим. у 1909 р.).

Після складання повноважень голови Аполлон Петрович продовжив взаємодіяти з установами та особами, наглядати за абонементом та книгосховищем, завідувати господарчою частиною, наглядати за поповненням IX та VII відділів каталогу.
Вірогідно його дружина, пані Комарова, працювала в кабінеті для читання, займалася видачею книг і газет, квитків на право читання і заняття в кабінеті, підрахунком підписників, укладанням місячних звітів та іншими виробничими процесами.