Абрамов Георгій Миколайович (1860 – після 1919 ?)

Народився в 1860 р. Здобув юридичну освіту і пов’язав професійну діяльність із судовими установами. Був товаришем прокурора в Полтаві, членом Полтавського окружного суду (з жовтня 1895 р.), повітовим членом Харківського окружного суду (з липня 1896 р.). У наступних роках обирався членом Валківського і Харківського повітового з’їздів, входив до складу повітової землевпорядної комісії; був повітовим членом Харківського окружного суду у Валках, повітовим членом Харківського окружного суду від Валківського і Харківського повітів; виконував обов’язки почесного мирового судді (в міському з’їзді мирових суддів). З 1916 р. – членом Харківської судової палати.

Не залишався осторонь громадського життя – входив до ревізійної комісії Валківського благодійного товариства, до Валківського повітового відділення піклувального комітету про в’язниці, батьківського комітету Першої харківської чоловічої гімназії, слідчої комісії з квартирного питання. 25-річний ювілей власної громадської діяльності відсвяткував у 1911 р.

Георгій Миколайович був членом ХГБ з 1904 р., увійшов до складу правління та виконував обов’язки помічника голови разом із М. І. Антоконенком, а ще через два роки очолив книгозбірню після складання повноважень О. П. Грузинцевим. Як помічник голови займався передплатою періодичних видань (разом з М. О. Масловим), підтримував зв’зки з очільниками книжкових магазинів (разом із О. М. Габелем і В. І. Раппом), наукових товариств і навчальних закладів, видавцями та з авторами з приводу безоплатного отримання видань. До його обов’язків входило і ведення протоколів, нагляд за абонементом, ІІІ розрядом (разом з іншими членами правління).

Г. М. Абрамов брав участь в обговоренні нагальних питань загальних зборів членів книгозбірні, консультував колег з юридичних питань, доповідав про діяльність комісії з організації українського відділу та розроблені цією комісією правила, що і були затверджені (1 лютого 1906 р.); про постанови правління щодо передплати періодичних видань.

Саме Георгій Миколайович виступив на загальних зборах членів бібліотеки 12 лютого 1905 р. з пропозицією заснувати український відділ, реалізація якої стала можливою наступного року. За його задумом цей структурний підрозділ мав включати літературу українською мовою про історичне минуле та сучасний стан України як для наукового вивчення, так і для практичного використання підписниками книгозбірні, облаштовуватися зусиллями самого правління без організації окремої комісії та систематично поповнюватися. Тодішній очільник правління Д. І. Багалій, підтримавши цю ініціативу, зосередився на практичних аспектах втілення такого задуму та підкреслив важливість зібрання книг і мовами інших народів з етнографії, географії, економіки України. А основним завданням нового відділу мало стати упорядкування та каталогізація літератури з українознавства.

Г. М. Абрамов був обраний головою правління 24 січня 1907 р. на загальних зборах бібліотеки. Йому на допомогу призначені товариші голови: інженери-технологи, викладачі Харківського технологічного інституту, хімік І. А. Красуський та завідувач механічними майстернями, голова будівельної комісії (з 1900 р.) А. П. Комаров.
На новій посаді Георгій Миколайович не полишав виконання попередніх обов’язків як член правління, а також додатково наглядав за книгосховищем.

За час головування Г. М. Абрамова надруковано ІІІ том каталогу бібліотеки, укладений членом правління М. І. Антоконенком, придбано затребувані підписниками і читачами кабінету для читання видання.
Приріст книжкового фонду склав 5218 томів. Безоплатно отримано 2000 томів на суму 2200 крб, серед найбільших пожертв – 101 том від Головного управління землеустрою, 100 – від В. Е. Ляськовського, 200 – від С. Н. Самойлова. Водночас передано в інші бібліотеки 935 книг і журналів.

На 1.10.1907 р. загальна кількість підписників становила 3160 осіб, з яких 192 – члени ХГБ. Продовжилася тенденція зростання підписників (загальна кількість зросла на 12,1 %, у т. ч. кількість підписників І розряду на 16,8 %, ІІ розряду – на 10,1 % і ІІІ розряду – на 8,2 %). В середньому в день видавалося 428 книг і 21 номер нових журналів, більше, ніж попереднього року.

Нотний абонемент поповнився 39 томами і на 1.10.1907 р. склав 2210 назв (2395 томів). У порівнянні з минулим роком на 9 абонентів зменшилася їх кількість (і нараховувала 25 абонентів). Користувачі обміняли 1704 і затребували в читальному залі 1141 томів нот і 176 книг з музики.

Під час керівництва Г. М. Абрамова книгозбірнею комісія відділу Hebraica et Iudaica проводила перемовини з німецько-єврейською трупою, яка була в Харкові на гастролях, щодо організації театральної вистави на користь відділу, листувалася з науковцями, письменниками, публіцистами, діячами культури з приводу проведення лекцій на користь відділу; здійснила ремонт кабінету для читання.

Порівняно з попереднім роком кількість відвідувачів кабінету для читання зменшилася на 1891, це пояснюється тим, що з 1907 р. в середніх навчальних закладах розпочалися «правильні» навчальні заняття, а тому і зменшилася кількість учнів. Відкриття в Харкові Вищих жіночих курсів вплинуло на збільшення кількості жінок, які відвідували кабінет. Зросли запити на наукову літературу з історії, математики та белетристику, зменшилася кількість незадоволених запитів. У І філіальному відділенні зріс попит на літературу з богослов'я, природознавства, філософії.

Комітетом 1-го філіального відділення схвалено рішення підвищення плати за читання до 20 копійок за місяць; закривати бібліотеку протягом року один день на тиждень (по понеділках, коли кількість відвідувачів мінімальна) для наведення порядку та перевірки книг бібліотекарем; технічному відділу присвоїти ім’я директора паровозобудівного заводу П. П. Ріццоні, який крім пожертви для І-го філіального відділення 100 рублів, придбав технічних книг на суму 300 рублів, а також щорічно субсидіював відділення.

Кількість підписників ІІ філіального відділення зросла на 12% і пояснюється зростанням попиту на книги в районі Холодної гори, де функціонує цей філіал. З квітня 1907 р. припинила діяльність окрема кімната для малолітніх ІІ філіального відділення через відсутність коштів на утримання, що призвело до зменшення кількості відвідувачів цієї категорії. На користь філіальних відділень організовано лекцію професора Мігуліна «Ідеали майбутнього», чистий прибуток від якої склав 268 крб. 80 коп.

За керівництва книгозбірнею Георгія Миколайовича встановлено нові котли опалення, штат прислуги, яка отримувала платню, склав 28 осіб (9 службовців, 4 швейцари, 13 хлопчиків та дівчаток, двірник та опалювач), а борг харківському губернському земству (непогашена позика під заставу будинку) зменшився до 61330 крб. 47 коп.

З лютого 1908 р. обов’язки голови правління почав виконувати А. П. Комаров, а з наступного місяця Г. М. Абрамов відмовився від головування, вийшов зі складу правління бібліотеки, однак, залишався її членом (1908–1910 рр.), телеграмою вітав з 25-річним ювілеєм.

Вірогідно мав сина Георгія – студента Харківського технологічного інституту, який, на жаль, помер у січні 1913 р.
Подальша доля Георгія Миколайовича Абрамова та його родини після державного перевороту 1917 р. невідома.